Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
ГЛАВА 67 СТРАХУВАННЯ
Стаття 979. Договір страхування
1. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
1. Договір страхування визначається в ст. 979 ЦК як консенсуальний. На підставі договору на стороні страхувальника виникає обов’язок сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Стосовно страховика договір страхування є типовим правочином, вчиненим під умовою. Основний обов’язок страховика — виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату) виникає у випадку настання події (страхового випадку), стосовно якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина — ч. 1 ст. 212 ЦК). Правда, закону не буде суперечити визнання договором страхування страховим випадком також події, стосовно якої відомо, що вона настане.
2. Крім положень ст. 979 — 999 ЦК до відносин щодо страхування застосовується Закон «Про страхування» [139], який зберіг чинність після введення в дію Цивільного кодексу. Цей Закон є комплексним нормативно-правовим актом, в якому формулюються норми не тільки цивільного, а і публічного права. Чинність Закону «Про страхування» не поширюється на відносини щодо соціального страхування (загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними з народженням і похованням, страхування на випадок безробіття, а також державного обов’язкового особистого страхування окремих категорій осіб). До відносин з приводу недержавного пенсійного страхування цей Закон застосовується (ст. З Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення» [160]). До відносин з приводу морського страхування переважно застосовуються положення Кодексу торговельного мореплавства (ст. 239 — 376) [23].
Стаття 980. Предмет договору страхування
1. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані з:
1) життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);
2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);
3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
1. Предмет договору страхування у ст. 980 ЦК визначається так само, як об’єкти страхування визначаються у ст. 4 Закону «Про страхування». Слід враховувати, що майнове страхування, як воно визначене в п. 2 ст. 980 ЦК і абзаці третьому ст. 4 Закону «Про страхування», не виходить за межі права власності. Але спеціальними правилами ст. 6, 7 Закону «Про страхування» передбачається страхування і майнових ризиків, що виникають у зобов’язальних правовідносинах (страхування кредитів, фінансових ризиків, медичних витрат тощо).
Стаття 981. Форма договору страхування
1. Договір страхування укладається в письмовій формі.
Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
2. У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.
1. Для договору страхування встановлена обов’язкова письмова форма. Її порушення тягне нікчемність договору. Проте підписання обома сторонами договору страхування не є обов’язковим, оскільки допускається укладення договору шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва, поліса, сертифіката. Такі документи у ч. 2 ст. 18 Закону «Про страхування» прямо називаються формою договору страхування.
2. З уведенням в дію Цивільного кодексу зберегли чинність положення частини четвертої ст. 18 Закону «Про страхування», відповідно до яких договір страхування життя може бути укладений шляхом обміну листами, документами, підписаними сторонами, які їх надсилають. Це правило не виключає укладення в такий спосіб інших договорів страхування, оскільки із частини четвертої ст. 18 Закону «Про страхування» така заборона не випливає.