Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
2. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов’язки страховика.
1. Стаття 988 ЦК встановлює обов’язки страховика. Обов’язки страховика можуть встановлюватись також договором страхування.
2. Правила страхування розробляються страховиками стосовно кожного виду страхування, який виокремлюється в ст. 6 Закону «Про страхування». Вимоги до змісту правил страхування встановлюються ст. 17 Закону «Про страхування». Правила страхування представляються в Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг для реєстрації. На страховика покладається обов’язок «ознайомити» страхувальника з умовами та правилами страхування. «Ознайомити» — це не означає надати примірник правил страхувальникові. Але цим не обмежуються права страхувальника на інформацію, оскільки перелік відомостей, який має бути включений до договору страхування (іншого документа, яким оформляється укладення договору страхування), є досить широким (ст. 16 Закону «Про страхування»).
3. Строк, впродовж якого страховик зобов’язаний вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати, встановлений тривалістю два робочих дні з дня, коли страховику стало відомо про настання страхового випадку. Але строк здійснення страхової виплати законом не встановлюється. Він має встановлюватись договором. Лише стосовно виплати страхового відшкодування в порядку страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що воно має' бути здійснено впродовж одного місяця з дня отримання страховиком відповідних документів (ч. 37.1 ст. 37 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» [179]).
4. Відносини щодо цивільно-правового страхування не зачіпають відносин щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування, щодо соціального страхування (до нього слід віднести, зокрема, державне особисте страхування, яке Законом «Про страхування» виведене за межі цивільно-правового страхування), а також відносин щодо відшкодування шкоди. Право на страхову виплату за обов’язковим цивільно-правовим страхуванням не виключає права на страхову виплату за добровільним страхуванням, якщо тільки при цьому не порушується вимога частини п’ятнадцятої ст. 9 Закону «Про страхування» [139] («при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладення договору, якщо інше не передбачено договором страхування»).
5. Страхове відшкодування (цей термін застосовується стосовно страхової виплати за договором майнового страхування і страхування відповідальності) не може перевищувати реальних збитків, як вони визначаються в ст. 22 ЦК. Термін «прямий збиток» (частина сімнадцята ст. 9 Закону «Про страхування») слід розуміти як «реальні збитки», а термін «непрямі збитки» — як упущену вигоду (ст. 22 ЦК). У ч. 1 ст. 988 ЦК непрямим збиткам (упущеній вигоді) відповідає термін «інші збитки». Але слід враховувати, що Закон «Про страхування» не виключає страхування ризику неотримання доходів. Це вимагає відповідного коригування змісту термінів «прямі збитки», «непрямі збитки».
6. Страхова сума визначається в частині першій ст. 9 Закону «Про страхування» як грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору зобов’язаний здійснити виплату при настанні страхового випадку.
7. Обов’язок відшкодування страхувальникові витрат, понесених при настанні страхового випадку з метою запобігання або зменшення розміру збитків, що виникли внаслідок страхового випадку, страховик несе тільки за умови, що це передбачено договором страхування.
8. У випадках, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 988 ЦК, на страховика покладається обов’язок переукласти договір страхування. Порівняння п. 5 ч. 1 ст. 988 ЦК і п. 5 частини першої ст. 20 Закону «Про страхування» дає підстави для висновку, що в п. 5 ч. 1 ст. 988 ЦК замість слова «страхувальником» помилково вживається слово «страховиком». За наявності цієї помилки слід застосовувати у відповідних випадках п. 5 частини першої ст. 20 Закону «Про страхування», що не містить такої помилки.
Стаття 989. Обов’язки страхувальника
1. Страхувальник зобов’язаний:
1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором;
2) при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику;