Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
1. Гардероби організацій можуть надавати послуги щодо зберігання як за плату, так і безоплатно. У тому і іншому випадках відповідна організація визнається зберігачем і несе обов’язки щодо зберігання, які відповідають ч. 1 ст. 942 і ст. 950 ЦК.
Стаття 974. Зберігання речей пасажира під час його перевезення
1. Перевізник зобов’язаний забезпечити схоронність валізи (сумки), особистих речей пасажира (крім дорогоцінностей та грошей), які пасажир перевозить у відведеному місці.
1. Валізи, сумки, особисті речі пасажир може перевозити безпосередньо при собі, а може перевозити їх у відведеному місці. Такими місцями слід вважати як окремі пристрої, відокремлені, наприклад, від салону автобуса, так і місця, відведені в купе вагону. Введення в дію Цивільного кодексу України не вплинуло на чинність п. 3.1.2 Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України. Якщо ст. 974 ЦК прямо покладає обов’язок забезпечити схоронність речей пасажира (крім дорогоцінностей і грошей), які пасажир перевозить у відведеному місці, то названий пункт Правил встановлює, що «провідники вагонів не звільняються від відповідальності вживати усіх залежних від них заходів для забезпечення схоронності поклажі пасажирів». Звідси випливає і відповідна норма цивільного права.
2. З введенням в дію нового Цивільного кодексу України зберігає чинність частина друга ст. 91 Повітряного кодексу України [21], відповідно до якої перевізник несе відповідальність за збереження речей, що є у пасажира, якщо буде доведено, що втрата або пошкодження цих речей сталися з вини перевізника. Зберегли також чинність положення ст. 193 КТМ [23], зокрема частина третя цієї статті, яка покладає на перевізника відповідальність за втрату або пошкодження каютного багажу, якщо пасажир доведе, що втрата або пошкодження сталося внаслідок наміру або необережності перевізника.
Стаття 975. Зберігання речей у готелі
1. Готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю особою, яка проживає у ньому. Річ вважається такою, що внесена до готелю, якщо вона передана працівникам готелю або знаходиться у відведеному для особи приміщенні.
2. Готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони буди окремо передані готелю на зберігання.
3. У разі втрати чи пошкодження речі особа зобов’язана негайно повідомити про це готель.
Якщо до закінчення строку проживання особа не пред’явила свої вимоги до готелю, вважається, що її речі не були втрачені чи пошкоджені.
4. Положення цієї статті застосовуються до зберігання речей фізичних осіб у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких особа тимчасово проживає.
1. Відповідно до заголовку ст. 975 ЦК вона поширюється на відносини щодо зберігання речей в готелях. Але ч. 4 цієї статті поширює її чинність на зберігання речей фізичних осіб в гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких особа тимчасово проживає.
2. За загальним правилом за схоронність речей, що внесені до готелю особою, яка в ньому проживає, відповідає готель (юридична особа) як зберігач. Внесеними до готелю вважаються як речі, передані працівникам готелю, так і речі, що знаходяться у відведеному для особи приміщенні. За схоронність цінностей, на які зазначається в ч. 2 ст. 975 ЦК (цінних паперів, коштовностей), готель відповідає лише за умови, що вони були окремо передані готелю на зберігання.
3. Ці жорсткі правила щодо відповідальності готелю дещо пом’якшуються процесуальними нормами (ст. 60 ЦПК [33]), із яких випливає обов’язок особи, яка проживає в готелі, доказувати факт внесення речей до готелю та їх незбереження.
4. Разом з тим, ч. 3 ст. 974 ЦК встановлює певні обмеження для покладення на готель відповідальності за збереження речей. По-перше, на особу покладається обов’язок негайно повідомити готель про втрату або пошкодження речі. Порушення особою цього обов’язку не звільняє готель від відповідальності. По-друге, пред’явлення особою до готелю вимоги після закінчення строку проживання (після того, як особа звільнила надане їй приміщення і покинула готель) виключає відповідальність готелю. Це — вкрай жорсткий обмежувальний строк. Але при доведенні вини готелю в незбереженні майна особи (при спростуванні припущення, що встановлюється абзацом другим ч. 3 ст. 975 ЦК) стягнення збитків з готелю є можливим, хоча б до закінчення строку проживання особа і не пред’явила відповідну вимогу до готелю.