Квіти в легендах і переказах
- Автор: Золотницький М. Ф.
- Год: 1992
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Квіти в легендах і переказах». Краткое содержание книги:
дореволюційному Санкт-Петербурзі.
Свято триває два дні і в центрі його — мелодраматична вистава й битва квітів.
Першого дня розважається багата публіка, що не знає, куди витрачати гроші і час. Місця на трибунах, звідки вони спостерігають видовище, коштує від п'яти до двадцяти франків. Другий день свята — у розпорядженні людей зі скромнішими можливостями: місце на трибуні коштує один франк, серед глядачів — студенти, дрібні службовці, вчителі, робітники.
Ось як описує це свято один із очевидців: «Усі трибуни прикрашені різноколірними прапорами й амфітеатром оточують невеликий дерев'яний поміст — сцену, декоровану зеленню й нарцисами. Навпроти, перед оркестром, хор дівчат у білих сукнях злагоджено виконує приємну мелодію, що, власне, є музичною частиною інтермедії "Метаморфоза Нарциса". Проста, наївна інтермедія розповідає про злощасні пригоди міфологічного красеня.
Роль Нарциса виконує артистка паризької Opera Comeque. Але головна суть інтермедії — в танцях. Танцюють переважно діти. їх багато, близько двохсот,— хлопчики й дівчатка восьми-дев'яти років. Ось група висипала на сцену. Шапочки, костюми, сукенки зображують стебла й пелюстки нарцисів. Під орудою строгої дами-режисера, дуже схожої на шкільну вчительку, діти виконують піруети, сплітаються в живописні гірлянди. У них, можливо, відсутня належна виправка,— це все учні початкових училищ,— але в їхніх рухах стільки безпосередньої дитячої грації, що публіка від душі заохочує маленьких артистів оплесками.
Маленьких нарцисів міняють доросліші сирени в зеленкуватих кисейних платтячках: потім виступають німфи, нарешті, загальний танець, до якого приєднуються діти в костюмах давніх швейцарських селян.
Хлопчики в коротеньких фраках, у манишках із зеленими краватками, солом'яних циліндриках; дівчатка в білих довгих сукнях з чорними фартухами, в капотах та рукавичках.
Вигляд цих дітей настільки кумедний, що викликає загальне веселе пожвавлення. Діти теж усміхаються, але одразу ж серйознішають і починають танцювати, підкоряючись вказівкам суворої вчительки.
Строкаті дитячі костюми, ошатна публіка на трибунах, безліч квітів, тінисті каштани по той бік сцени — усе це так колоритно, так гарно...
Та ось закінчується балет. Алеї швидко поливають водою, й починається битва квітів. Екіпажі, білий слон, карусель, візки торговців, карети — усе в нарцисах. З'являються автомобілі з нарядними дамами. Публіка осипає їх квітами й цілим градом конфетті... Жарти, сміх, дотепи. Баталія стає дедалі жвавішою. Нарциси летять з балконів, з вікон, чіпляються за одяг, заплутуються в волоссі. Веселощі захоплюють- навіть найфлегматичніших глядачів — німців з Оберланда. А тим часом торгівля квітами така жвава, що їх не вистачає. Тому нарциси везуть і везуть на місце свята.
Так триває до шостої вечора. А о цій порі все миттю припиняється. Вокзали й причал переповнені народом, усі поспішають додому: хто в Лозанну, хто в Женеву, хто в Берн, а хто і в гори. Завтра будень, більшості на роботу...»
У Німеччині, в Марке, пахучий (білий) нарцис називають «білою жінкою» і стверджують, що він, мов вампір, ссе людську кров. А за тоненький червоний поясок навколо квітки його називають «голову з пліч!»
Та в значно рожевішому світлі він постає в східній Пруссії, де його вважають символом весни й щасливого шлюбу. Дівчина, виходячи заміж, везе нарцис із батьківського дому до своєї нової оселі, дбайливо доглядаючи квітку, аби вона якнайкраще росла, оскільки, за повір'ям, од її краси залежить і щасливе сімейне життя.
Нарцис вважають також талісманом проти кривавого поносу, а тому влітку дітям наказують носити в кишені його цибулину. Розчавлені листки застосовують як засіб, що заживлює рани і навіть зв'язує порвані жили.
Тепер серед усіх народів найбільш захоплюються нарцисами англійці. Вони заснували спеціальне товариство, яке присвятило свою діяльність виведенню різновидів цієї квітки й витрачає на це великі гроші.
Одержати гарний різновид нарциса, як відомо, річ не проста, а, головне, вимагає багато часу, оскільки кінцевого результату треба чекати кілька років.
Зазвичай, для одержання нового різновиду беруть дві цибулини сортів, забарвлення яких найбільш відповідає поставленій меті, і штучно запилюють вирощені квіти. Потім, щоб уникнути небажаних випадковостей, їх закривають прозорими ковпачками — до визрівання насіння. А вже з нього, висіявши в землю, одержують дрібні насінні рослини. Та до цвітіння ще далеко. За два роки в кожної з них розів'ється маленька цибулинка. Тоді лиш їх потрібно пересадити на грядку й чекати три-чотири роки.