Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
3. Після закінчення строку зберігання зберігач відповідає за незбереження речі тільки за наявності в його діях умислу або грубої необережності. Орієнтиром для визначення грубої необережності є самовпевненість, але з урахуванням конкретних обставин справ суд може визнати наявність грубої необережності і в інших випадках.
Стаття 951. Відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві
1. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:
1) у разі втрати (нестачі) речі — у розмірі її вартості;
2) у разі пошкодження речі — у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
2. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.
1. Частина 1 ст. 951 ЦК формулює спеціальне правило щодо меж відповідальності зберігача за незбереження речі, прийнятої на зберігання. Загальним правилом щодо ч. 1 ст. 951 ЦК є положення ст. 22 ЦК. Виникає питання про те, чи ч. 1 ст. 951 ЦК лише наголошує на стягненні зазначених у ній збитків і не виключає стягнення інших видів збитків (витрат поклажодавця і неотриманого ним доходу), чи вона виключає стягнення тих видів збитків, на які тут не вказується. Інтуїція підказує, що стягнення інших видів збитків має виключатись. Проте інтуїцію у цій справі пора замінити на науку. Виходячи із наукових положень, сформульованих авторами, слід так витлумачити ч. 1 ст. 951 ЦК: 1) ч. 1 ст. 951 ЦК виключала б стягнення інших видів збитків, якби в ній зазначалось на те, що зберігач відшкодовує «лише» («тільки») вартість втраченої речі чи (при пошкодженні речі) суму, на яку її вартість зменшилась. У ч. 1 ст. 951 ЦК слів «лише» або «тільки» немає, внаслідок чого не виключається стягнення тих видів збитків, на які в ній не зазначається; 2) ч. 1 ст. 951 ЦК виключала б стягнення інших видів збитків, якби загальне правило про склад збитків не передбачало встановлення іншого складу збитків, які підлягають відшкодуванню боржником, який порушив зобов’язання. Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК положення цієї статті про склад збитків застосовуються як норми прямої дії, якщо інше не передбачено договором або законом. Інше встановлюється ч. 1 ст. 951 ЦК, яка виключає застосування загального правила ч. 2 ст. 22 ЦК про склад збитків. Отже, правило про межі відповідальності зберігача, встановлене ч. 1 ст. 951 ЦК, підлягає переважному застосуванню перед ч. 2 ст. 22 ЦК.
2. При відшкодуванні зберігачем суми, на яку зменшилась вартість речі, яка була передана на зберігання та була пошкоджена, поклажодавцеві надається право відмовитись від речі та вимагати відшкодування її вартості, якщо внаслідок ушкодження якість речі змінилась настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням.
Стаття 952. Відшкодування збитків, завданих зберігачеві
1. Поклажодавець зобов’язаний відшкодувати зберігачеві збитки, завдані властивостями речі, переданої на зберігання, якщо зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати про ці властивості.
1. Покладення на поклажодавця обов’язку відшкодувати зберігачеві збитки, завдані властивостями речі, переданої на зберігання, не виключає дії загального правила ч. 1 ст. 623 ЦК, відповідно до якого на боржника, який порушив зобов’язання, покладається обов’язок відшкодувати завдані цим збитки. Отже, у разі інших порушень поклажодавцем зобов’язання, що ґрунтується на договорі зберігання, він також несе обов’язок відшкодувати збитки. Зокрема, поклажодавець за зобов’язанням, що ґрунтується на господарському договорі, несе обов’язок відшкодування збитків на підставі ст. 229 ГК [31], яка передбачає відшкодування збитків у разі порушення грошових зобов’язань (прострочення внесення плати за зберігання).