Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
2. Право огляду товару, переданого для зберігання на товарному складі, надається поклажодавцеві впродовж всього строку зберігання. Стосовно зберігання речей, визначених родовими ознаками, поклажодавцеві надається право взяти проби. Товарний склад зобов’язаний надати поклажодавцеві можливості вжити заходів, необхідних для забезпечення схоронності товарів.
3. Витрати, пов’язані з оглядом товарів при їх поверненні із зберігання, несе сторона, яка вимагали огляду та перевірки. Зазвичай такою стороною є поклажодавець, оскільки у товарного складу немає інтересу вимагати таких огляду та перевірки. Сторони вправі в договорі відступити від цього правила. Якщо сторони таких відступлень не зробили, поклажодавець має право вимагати від товарного складу відшкодування у вигляді збитків витрат на проведення огляду та перевірки товарів, якщо за результатами огляду та перевірки встановлено порушення товарним складом зобов’язання щодо зберігання.
4. Сторони договору зберігання на товарному складі мають право встановити порядок огляду та перевірки товару, який видається з товарного складу після закінчення строку зберігання. Якщо цей порядок договором не встановлений, застосуванню за аналогією підлягають правила Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю [491] та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю [492]. Лише строки, встановлені цими Інструкціями, не можуть застосовуватись, якщо вони перевищують три дні після одержання товару.
Стаття 960. Зміна умов зберігання та стан товару
1. Якщо для забезпечення схоронності товару потрібна негайна зміна умов його зберігання, товарний склад зобов’язаний самостійно вжити відповідних невідкладних заходів та повідомити про них поклажодавця.
2. У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов’язаний негайно скласти акт і того ж дня повідомити про це поклажодавця.
1. Якщо договором зберігання на товарному складі встановлені умови зберігання, зміна цих умов є зміною договору, що допускається у випадках та порядку, встановлених ст. 651 — 652 ЦК. Лише у разі необхідності забезпечення схоронності товару (незалежно від причини, яка створила загрозу схоронності товару) на товарний склад покладається обов’язок вжити невідкладних заходів, хоча б при цьому змінювались умови зберігання товарів, визначені договором. На товарний склад покладається при цьому обов’язок повідомити поклажодавця про вжиті невідкладні заходи.
2. Акт, про який йдеться у ч. 2 ст. 960 ЦК, може бути складений товарним складом за підписами своїх працівників. Проте у випадках, коли є можливість перекласти відповідальність за незбереження товару на поклажодавця, доцільно було б залучати до участі в прийманні представника незаінтересованої організації.
Стаття 961. Складські документи
1. Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів:
складську квитанцію;
просте складське свідоцтво;
подвійне складське свідоцтво.
2. Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару на підставі застави цього свідоцтва.
1. Складською квитанцією підтверджується прийняття товару на зберігання товарним складом. Сертифіковані товарні склади на підтвердження укладення договору зберігання видають просте складське свідоцтво або подвійне складське свідоцтво.
2. Відповідно до ч. 2 ст. 961 ЦК предметом застави може бути товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, на підставі застави цього свідоцтва. Автори цього видання дійшли висновку, що ч. 2 ст. 961 ЦК застосуванню не підлягає, оскільки вона суперечить спеціальним правилам Закону «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» [180]. Слід також враховувати, що відповідно до ст. 29 цього Закону закони (це поширюється і на Цивільний кодекс) до приведення їх у відповідність з цим Законом діють у частині, в якій вони не суперечать цьому Закону. Відповідно до частини першої ст. 3 Закону просте складське свідоцтво видається на пред’явника. Це ж встановлюється ч. 2 ст. 965 ЦК.
Володілець простого складського свідоцтва може передати його (а не товар!) в заставу (частина друга ст. 21 Закону). При цьому поклажодавець зобов’язаний передати просте складське свідоцтво у володіння заставодержателя. Формулювання частини першої ст. 53 Закону «Про заставу» [50] («якщо законом чи договором не передбачено інше, застава векселя чи іншого цінного папера, який може бути переданий шляхом вчинення передавального напису (індосаменту), здійснюється шляхом індосаменту і вручення заставодержателю індосованого цінного папера») не виключає укладення договору застави простого складського свідоцтва в формі, яка передбачена ст. 13 Закону «Про заставу» (письмова форма). Хоч просте складське свідоцтво і видається на пред’явника (частина перша ст. 3 Закону), передання прав, встановлених простим складським свідоцтвом, здійснюється шляхом передачі його іншому держателю за передавальним написом (частина перша ст. 21 Закону). Отже, передавальний напис на простому складському свідоцтві є необхідним. Тим більше він є необхідним, що перед видачею товару в обмін на складське свідоцтво сертифікований товарний склад зобов’язаний перевірити наявність прав на володіння свідоцтвом та отримання товару (частина друга ст. 18 Закону). Договором застави може бути передбачено, що звернення стягнення на просте складське свідоцтво як предмет застави здійснюється шляхом залишення свідоцтва у заставодержателя, що дає йому право як володільцю свідоцтва отримати товар на складі в обмін на свідоцтво, як це встановлено ст. 18 Закону [180]. Якщо ж таке договором застави не передбачено, звернення стягнення на просте складське свідоцтво має здійснюватись в судовому порядку, як це передбачено ч. 1 ст. 590 ЦК, а в подальшому видача товару із сертифікованого товарного складу має здійснюватись у загальному порядку (ст. 18 Закону).