Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
2. Встановлюється вимога про укладення договору складського зберігання в письмовій формі. Проте така вимога вважається виконаною, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом, до якого належать документи, зазначені в ч. 1 ст. 961 ЦК. Це — дещо більш жорсткі вимоги до форми договору зберігання на товарному складі, ніж встановлені загальним правилом абзацу третього ч. 1 ст. 937 ЦК.
3. Умови складського зберігання товару на сертифікованому складі загального користування визначаються відповідно до регламенту сертифікованого складу (частина третя ст. 10 Закону).
4. На сертифіковані склади покладається обов’язок ведення реєстру складських свідоцтв (частина перша ст. 7 Закону). Лише ведення реєстру складських свідоцтв на зерно покладено на Мінагрополітики (п. З Порядку ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання [332]).
Стаття 958. Зберігання речей, визначених родовими ознаками, з правом розпоряджання ними
1. Якщо товарний склад має право розпоряджатися речами, визначеними родовими ознаками, до відносин сторін застосовуються положення про договір позики, а час та місце повернення товарів визначаються загальними положеннями про зберігання.
1. У разі, коли за договором зберігання на товарному складі здійснюється зберігання речей, визначених родовими ознаками, та коли зберігачеві надане право розпоряджатися цими речами, до правовідносин сторін застосовуються: 1) перш за все спеціальні правила про зберігання, встановлені ст. 956 — 966 ЦК і Законом «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва»; 2) далі переважно застосовуються загальні положення ст. 936 — 955 ЦК про зберігання, які стосуються часу та місця повернення товарів; 3) далі переважно застосовуються положення про договір позики. Застосування положень про позику до такого виду зберігання передбачено частиною п’ятою ст. 26 Закону «Про зерно та ринок зерна в Україні»; 4) у частині, не врегульованій зазначеними вище положеннями, застосовуються загальні положення про зобов’язання і договори (ст. 509 — 654 ЦК), а також загальні положення цивільного законодавства, сформульовані в Книзі першій Цивільного кодексу.
2. Застосування положень про позику до відносин зберігання, як це передбачено ст. 958 ЦК, не передбачає сплату відсотків, оскільки таке виключається п. 2 ч. 2 ст. 1048 ЦК. Проте сторони можуть домовитись про інше.
Стаття 959. Огляд товару
1. Товарний склад зобов’язаний за свій рахунок оглянути товар при прийнятті його на зберігання для визначення його кількості та зовнішнього, стану.
2. Товарний склад зобов’язаний надавати поклажодавцеві можливість оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберігання, а якщо предметом зберігання є речі, визначені родовими ознаками, — взяти проби та вжити заходів, необхідних для забезпечення його схоронності.
3. Товарний склад або поклажодавець при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов’язані з оглядом речей, несе сторона, яка вимагала огляду та перевірки.
Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, — протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору.
1. Якщо інше не передбачено договором зберігання на товарному складі, витрати товарного складу на огляд товарів, що приймаються на зберігання, включаються до складу плати за зберігання. Це стосується і витрат зберігача на аналіз якості товару, якщо обов’язок здійснення такого аналізу передбачений законом (наприклад, частина третя ст. 24 Закону «Про зерно та ринок зерна в Україні» [147]) або договором.