Чужинець на чужій землі
- Автор: Хайнлайн Роберт Энсон
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-0090-6
- Переводчик: Ганна Литвиненко
- Жанр: Социально-философская фантастика
Электронная книга - «Чужинець на чужій землі». Краткое содержание книги:
Сміт зазначив це для себе як щось, що йому необхідно буде обміркувати, — і, якщо виникне точка перетину кривих необхідності, як це зараз здавалося, вирішив, що йому потрібно буде робити, щоб допомогти своєму брату. Потім він глянув на інших.
Дорказ вилазила з басейну; вона була спантеличена, чи радше — стурбована, але не дуже сильно; Сміт відчував її впевненість у Джубалові. Ларрі стояв на краю басейну, звідки щойно виліз; у повітрі тремтіли краплі води, що падали з нього. Ларрі не був стурбований, скоріше захоплений та задоволений; його впевненість у Джубалові була абсолютною. Міріам була біля нього, і її настрій був чимось середнім між настроями Дорказ та Ларрі. Анна стояла там, де сиділа раніше, одягнена у довгу білу мантію, яку носила з собою впродовж усього дня. Сміт не міг повністю ґрокнути її настрій; він відчував у ній якусь холодну, непохитну дисципліну розуму Старійшини. Це налякало його — тому що Анна завжди була м'яка, спокійна й привітна.
Він бачив, що вона уважно спостерігає за Джубалом і готова допомогти йому. Так само як і Ларрі!.. І Дорказ!.. І Міріам! З несподіваним вибухом емпатичного катарсису Сміт зрозумів, що всі ці друзі були водними братами Джубала, а тому і його самого. Це неочікуване прозріння вразило його так, що він ледь не втратив якір, точку опори біля свого тіла. Заспокоївши себе так, як його вчили, він зупинився, щоб плекати та шанувати всіх їх, одного за одним та разом.
Джилл однією рукою трималася за край басейну, і Сміт знав, що вона пірнала униз, щоб перевірити, чи він у безпеці. Він відчув її... Але зараз Майк знав, що вона хвилювалася не тільки про його безпеку: Джилл відчувала іншу, більшу тривогу — тривогу, яку не полегшило знання, що її підопічний у безпеці під водою життя. Це дуже його стурбувало, тому він вирішив піти до неї, дати їй знати, що він поруч, що він поділяє її тривогу.
Він би так і зробив, якби не тьмяне, важке відчуття вини: він не був точно впевнений у тім, що Джубал хотів дозволити йому гуляти поблизу, поки його тіло сховане у басейні. Він пішов із собою на компроміс: він розділить тривогу — і дасть їм знати про свою присутність, якщо це знадобиться.
Потім Сміт поглянув на чоловіка, який вийшов з повітряного авто, відчув його емоції та відскочив від нього, — але спершу змусив себе уважно його оглянути як всередині, так і ззовні.
У спеціальній кишені, прикріпленій на ремені навколо талії, чоловік носив пістолет.
Сміт був точно впевнений, що то був пістолет. Він дослідив його дуже детально, порівнюючи з двома пістолетами, які колись бачив, перевіряючи, чи збігається він з визначенням у «Новому міжнародному словнику англійської мови» Вебстера (третє видання, надруковане у Спрінгфілді, Массачусетс).
Так, це був пістолет: не лише за формою, але також і за неправильністю, що оточувала та пронизувала його. Сміт подивився вниз на дуло, побачив, як воно має діяти, і його неправильність стала цілком очевидною.
Йому слід спрямувати та перемістити цю річ кудись, забираючи разом з нею її неправильність? Зробити це зараз — до того, як чоловік повністю вийде з авто? Сміт відчував, що так і треба зробити... Але Джубал казав йому колись не робити цього з пістолетом, поки він не скаже, що прийшов час.
Зараз Майк знав, що це було й справді точкою перетину кривих необхідності... Але вирішив балансувати на ній, аж доки все не ґрокне, — оскільки існувала ймовірність, що Джубал про це знав, тому й відправив його під воду, щоб вберегти від неправильних дій на точці перетину.
Він чекатиме... але зараз не спускатиме очей з цього пістолета та його неправильності. Тепер він не обмежений двома очима, спрямованими завжди в один бік; якби знадобилося, він зміг би побачити довкола себе усе. Майк продовжував спостерігати за пістолетом і, поки чоловік виходив з авто, заліз всередину.
Більше неправильностей, аніж він міг собі уявити! Інші чоловіки були тут, всі, окрім одного, товпилися біля дверей, їхні розуми пахли наче купа хауг, що вистежували необережних личинок... і кожний з них тримав у руках щось неправильне.
Як він і казав Джубалу, Сміт знав, що форма сама собою ніколи не є головним визначальним фактором; слід було піти по той бік форми — задля сутності, щоб її ґрокнути. Його власний народ проходив п'ять основних різновидів форм: яйце, личинка, пташеня, дорослий та Старійшина, у якого форми не було. Сутність Старійшини уже закладена у яйці.