Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді
- Автор: Ялом Ирвин
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: FLC, 2018
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді». Краткое содержание книги:
Затишний кабінет. Навпроти вас на м’якій та зручній кушетці сидить він — психотерапевт, той, хто вислухає історію ваших страждань, допоможе… Йому ви готові повністю довіритися. А як щодо нього? Чи так само ваш лікар відвертий з вами?
За допомогою історії Ернеста Леша, досвідченого фахівця, автор відкриває перед читачем загадковий і не завжди привабливий зворотний бік психотерапії. Які таємниці минулого приховує Ернест, про що він думає під час чергового сеансу, дивлячись на свого пацієнта? І, зрештою, хто такий терапевт: бог чи людина зі своїми хибами та слабкостями? Перед вами – психотерапія без прикрас.
Після того як Пітер налагодив стосунки з колишньою дружиною, його стосунки з дітьми теж покращилися. За допомогою Маршала він розробив план щодо додаткових трастових фондів для своїх дітей: поклав п’ять мільйонів доларів на рахунок кожного з них. Кошти з цих фондів мали виплачуватися протягом наступних десяти років за умов досягнення конкретних результатів: закінчення коледжу, шлюб, два роки стабільної і гідної професійної діяльності, участь у роботі комісії з питань соціально орієнтованих проектів. Цей щедрий і водночас суворо структурований траст виявився справжнім дивом, і невдовзі ставлення дітей до батька кардинально змінилося.
Кілька сеансів Маршал присвятив схильності клієнта звинувачувати в усьому самого себе. Він не хотів розчаровувати інших і завжди применшував важливість своїх блискучих рішень щодо інвестицій клієнтів (скажімо, групи швейцарських і шотландських банкірів) і водночас дуже чітко пам’ятав усі власні невдачі. Коли він згадував розчаровані обличчя інвесторів, сидячи в офісі Маршала, його це страшенно засмучувало.
Більшу половину п’ятого сеансу Маршал і містер Макондо присвятили аналізу конкретної ситуації, пов’язаної з інвестиціями. Приблизно рік тому його батько, видатний професор Університету Мехіко, мусив летіти до Бостона на операцію з коронарного шунтування.
Після операції хірург Блек, якому Макондо був безмежно вдячний, попросив його профінансувати програму з серцево-судинних досліджень у Гарварді. Містер Макондо радо погодився і водночас висловив бажання зробити подарунок і лікареві Блеку. Той відмовився, аргументуючи це тим, що десяти тисяч доларів (саме стільки коштувала операція) було досить. Утім, під час розмови Макондо мимохіть зауважив, що невдовзі планує отримати суттєвий прибуток у мексиканських песо на ф’ючерсному ринку. Лікар Блек також вирішив інвестувати — і наступного тижня втратив сімдесят відсотків коштів у зв’язку із вбивством Луїса Колозіо, кандидата на посаду президента.
Містера Макондо огорнуло глибоке відчуття провини. Маршал доклав усіх можливих зусиль, аби змусити його примиритися з реальністю; він нагадав пацієнтові, що той хотів зробити як краще, що і його втрати були чималими, що лікар Блек сам вирішив зробити цю інвестицію. Однак містер Макондо продовжував бідкатися, бо хотів якось залагодити цю справу. Попри протести Маршала, після сеансу він надіслав лікарю Блеку чек на тридцять тисяч доларів, який мав компенсувати його втрати.
Та лікар Блек (до речі, йому слід віддати належне) повернув чек, подякувавши і водночас різко зауваживши, що він уже досить дорослий і знає, як поводитися в таких ситуаціях. А ще додав, що цю втрату, імовірно, компенсують прибутки від його інвестицій у цукрові ф’ючерси. Урешті-решт Макондо вдалося заспокоїти своє сумління — він зробив додаткову пожертву на тридцять тисяч доларів для гарвардської програми з серцево-судинних досліджень.
Робота з містером Макондо перетворилася на справжній заряд емоцій. Маршалові ще не траплялися пацієнти, які б належали до такої «захмарної» фінансової ліги. Можливість зазирнути у світ безмежного багатства, допомогти вирішити, як витратити один чи два мільйони, — усе це неабияк збуджувало уяву. У нього аж слинка текла, коли він згадував про те, наскільки щедрим Пітер був із лікарем свого батька. Маршал дедалі частіше мріяв про те, як вдячний пацієнт не омине своєю увагою і його. Але щоразу він різко проганяв ці фантазії: спогади про виключення Сета Панде з інституту через зловживання службовим становищем були надто свіжими. А приймати подарунки від будь-якого пацієнта — це зловживання, надто коли пацієнт патологічно щедрий і делікатний. Будь-який комітет з медичної етики — власне, будь-який комітет, до якого він входив, суворо засудив би психотерапевта за подібну експлуатацію пацієнта.
Найбільшою проблемою під час терапії був ірраціональний страх містера Макондо перед обговоренням шлюбної угоди зі своєю обраницею. Маршал обрав систематичний і виважений підхід. По-перше, він допоміг пацієнтові визначитися з умовами угоди: фіксована сума — один мільйон доларів — суттєво зростатиме залежно від тривалості шлюбу, а через десять років становитиме третину статків Макондо. Після цього вони з пацієнтом кілька разів прорепетирували весь діалог. Попри це, Макондо мав великі сумніви щодо розмови з Адріаною. Врешті-решт Маршал запропонував йому зробити це чимшвидше і привести свою обраницю на сеанс.