Хронiки Нарнії. Повна історія чарівного світу (збірка)
- Автор: Льюис Клайв Стейплз
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
- ISBN: 978-617-12-7122-7
- Переводчик: Віктор Шовкун++
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Хронiки Нарнії. Повна історія чарівного світу (збірка)». Краткое содержание книги:
Одного дня двоє братів і дві сестри Певенсі потраплять у Нарнію — чарівну країну одвічної зими, населену фавнами і наядами, гномами і єдинорогами, добрими велетнями, драконами і звірятками, що вміють розмовляти… Тоді здійсниться давнє пророцтво про чотирьох людських дітей, які сядуть на трони величного Кейр-Паравелю, настане Різдво, повернеться лев Аслан, буде переможена Біла Чаклунка — а чарівні пригоди триватимуть…
Лев зазирнув їй в очі.
— Аслане, не дивися на мене так, будь ласка! Я ж не могла кинути решту й дертися на цю скелю сама! Чи могла?.. Ну гаразд, а що б я потім робила сама проти війська?.. Тобто, звичайно, не сама… а з тобою… Аслане, я зовсім заплуталася!
На це Лев нічого не відповів.
— Стривай-стривай! — Люсі зашепотіла у левове вухо, наче хтось міг її підслухати. — Я, здається, здогадуюся! Ти хочеш сказати, що якось усе обернулося б на краще? Але як?.. Аслане, ну, будь ласка, ну, скажи, що мало статися, якби ми…
— Знати, що мало статися?! Цього не може знати ніхто, — здивувався Лев. — Адже якщо цього не сталося, виходить, і не мало статися, дитинко моя.
— Як так!.. — оторопіла Люсі.
— Зате кожен може дізнатися, що станеться, — продовжував Лев, — і зробити це — немає нічого простішого! Спробуй піти й розбудити решту — і тоді ти дізнаєшся, що станеться наступної миті. Спробуй сказати їм, що бачила мене, що потрібно вставати і йти за мною, — і ти дізнаєшся, що станеться далі.
— Тоді мені слід так і зробити? — видихнула Люсі.
— Так, дитинко моя.
— Скажи, а інші — вони зможуть тебе побачити?
— Не відразу, проте, можливо, потім, із часом…
— Але вони мені попросту не повірять!
— Розбуди — і ти побачиш, що станеться далі.
— Ах, Аслане, Аслане, ти навіть не уявляєш, яка я щаслива, що бачу тебе знову, — зітхнула Люсі. — Шкода, що мені час іти, а я-то думала, що ти дозволиш мені лишитися… Я покладалася на те, що ти як рикнеш, так і розженеш усіх ворогів, як минулого разу! А то тепер усе так погано, так тяжко, так жахливо…
— Що ж, дитинко моя, ніщо не повторюється двічі. А в Нарнії всім нині тяжко, всім, а не лише тобі.
Люсі сховала обличчя в лев’ячій гриві, аби Лев ненароком не побачив, що вона ладна зарюмсати. Проте, мабуть, у самій гриві також крилася якась чародійна сила, тому що Люсі враз розхотілося плакати, більше того, вона відчула себе сильною і сміливою, як та справжня левиця. Люсі вскочила на ноги.
— Пробач, Аслане, мені мою колишню слабкість! Тепер я готова!
— Авжеж, тепер ти викапана левиця, — сказав Аслан. — Нехай же відродиться наша Нарнія! Та варто поспішати. Не можна гаяти ані хвилини.
Він підвівся і нечутно, але величною та гордою ходою попростував до танцюючих дерев, і Люсі пішла за ним, поклавши тремтячу руку йому на гриву. Дерева розступалися, даючи їм дорогу, на якісь миттєвості набуваючи людської подоби. Перед Люсі промиготіли прекрасні ликом і граційні боги й богині лісу, які схиляли свої голови та віти у привітанні перед Левом. Але коли, проминувши лісову смугу, Люсі озирнулася — позаду неї знову стояли всього лише дерева.
— Іди, дитино, — сказав їй Аслан, — а я буду на тебе тут чекати. Розбуди їх, якщо зможеш, скажи їм, що треба йти. А якщо не зможеш, тоді йди за мною одна. Час не жде.
Непросто загадати невдячніше завдання, аніж те, що постало перед Люсі, — завдання, приречене на невдачу: ану спробуй розштовхати чотирьох, які всі як один старші, ніж ти, й страшенно потомилися і більше всього на світі хочуть спати! Ану спробуй переконати їх у тому, у що вони, напевне, не повірять, і змусь їх зробити те, чого вони зробити не захочуть.
«Нема чого й думати, — подумала Люсі, — я маю це зробити, і я це зроблю, хоч би там що!» Передусім вона підійшла до Пітера й легенько потермосила його за плече.
— Чуєш, Пітере, — прошепотіла вона йому на вухо, — прокинься! Тут Аслан. Він хоче, аби ми йшли за ним!
— Зараз, Лу, цю ж мить, — миттєво відгукнувся Пітер. Проте не встигла Люсі зрадіти, як він повернувся на інший бік і знов заснув.
Тоді Люсі вирішила розпочати з когось іншого і подумала, що найкраще для цього підходить Сьюзан.
І точно! Сьюзан розплющила очі, зміряла Люсі дбайливим поглядом і сказала по- дорослому досадливим тоном:
— Люба моя Лу, тобі все це на-сни-ло-ся! Будь розумницею і лягай-но спочивати.
Майже втративши надію, Люсі заходилася біля Едмунда:
— Едмунде, миленький, прокинься, будь ласка!
Уже ж вона і дихала на нього, і термосила за плечі, і штовхала в бік, та Едмунд знай лише крутився і кректав уві сні.
І все ж Люсі свого досягла! Едмунд сів і майже осмислено подивився на неї. Тоді Люсі повторила йому все спочатку раз, а потім другий. І це було найгірше, тому що з кожним разом слова звучали дедалі менш переконливо.
— Аслан! — нарешті второпав Едмунд і скочив на ноги. — Ур-ра! Аслан!.. Та де ж він?
— Там, — показала Люсі, й сама поглянула в той бік, де терпляче чекав Лев.
Люсі помітила, що Лев дивиться на них своїми великими ясними очима. Та Едмунд, глянувши в той бік, чомусь перепитав: