У вогні

— Час забиратися, — сказав Фіней.

Наша з Брутом сутичка дозволила Енобарії та Глянцю дістатись Рогу достатку без перешкод. Брут був від мене на відстані пострілу, і я відчувала, що Кашеміра також десь поряд. Ці четверо класичних кар’єристів, без сумніву, вже домовилися про співпрацю. Якби йшлося тільки про мою безпеку, я б, може, і спробувала їх здолати, маючи в союзниках Фінея. Але я повинна була думати про Піту. Нарешті я його побачила. Він і досі стояв на своєму металевому люку. Я побігла, і Фіней без вагань погнав за мною, ніби передбачаючи кожен мій наступний крок. Підбігши якнайближче, я почала витягати з пояса ножі, готуючись пливти до Піти, щоб якось допомогти йому дістатись берега.

Фіней поклав руку мені на плече.

— Я йому допоможу.

Мене прошила підозра. А раптом це пастка? Раптом Фіней втерся мені в довіру, а потім утопить Піту?

— Я сама, — наполягала я.

Але Фіней уже скинув усю свою зброю на пісок.

— Тобі не варто напружуватися. Не в твоєму стані,— промовив він і погладив мене по животу.

«А й справді. Я ж типу вагітна», — згадала я. Поки я міркувала, що це означає і як я маю поводитись — може, час від часу непритомніти або блювати, — Фіней уже заходив у воду.

— Прикрий мене, — сказав він і, безшумно пірнувши, зник у хвилях.

Я піднесла лук, готова відбити атаку трибутів біля Рогу достатку, але здавалося, ніхто й не збирається на нас нападати.

Було очевидно, що Глянець, Кашеміра, Енобарія та Брут зібрались у зграю за попередньою домовленістю й зараз ретельно вибирали собі зброю. Швидкий огляд арени показав, що здебільшого трибути й досі були в пастці на своїх люках. Стривайте, ні, навпроти Піти, на спиці ліворуч од мене, хтось був. Магс. Вона не побігла до Рогу достатку, не намагалась утекти. Натомість вона плюхнулась у воду й попливла до мене. Так, вона стара, але думаю, за вісімдесят років проживання в Окрузі 4 триматись на воді вона навчилася.

Фіней уже дістався Піти й буксирував його, однією рукою обхопивши за груди, а другою легко загрібаючи. Піта не пручався. Не знаю, що Фіней зробив чи сказав, аби переконати Піту віддати своє життя просто йому в руки, — либонь, показав свій браслет. А може, Піті було достатньо, що я чекаю на них на березі. Коли вони дісталися піску, я допомогла затягти Піту на сухе.

— І знову привіт, — промовив він і поцілував мене в щоку. — У нас з’явилися союзники.

— Так. Як і хотів Геймітч, — відповіла я.

— Нагадай мені будь ласка, ми більше ні з ким не домовлялися? — спитав Піта.

— Здається, ще тільки з Магс, — відповіла я.

Я кивнула на стару, що уперто пливла до нас.

— Зрозумійте, я не можу покинути Магс, — промовив Фіней. — Вона одна з небагатьох, кому я щиро подобаюсь.