Український патріот з династії Габсбургів

Вілла Райнер

Баден біля Відня

1.2.1917

Любий друже!

Нарешті я можу знову написати Вам, мій любий друже, вже довшого листа. У мене дійсно обмаль часу, адже українська справа є дуже складною, і завжди необхідно багато чого робити, якщо дійсно ретельно працювати. На наступних тижнях, десь 10–15 лютого, я маю намір піти до Й[ого] В[еличності] з приводу Вашої К. справи та одночасно хочу дещо нагадати про країну Україна та її народ, хоча разом обидві справи не можуть бути розглянуті; потім, на наступних днях я їду до Відня, щоб провести дещо для нашої справи у міністерстві зовнішніх справ, детальніше про це напишу після перемовин там. Йдеться про український легіон, по-перше, яким Ви будете керувати, по-друге, щоб Ви мали [український] провід, а не чеха на ім’я Кікаль!361 Потім я маю ще дещо зробити в АОК, де я хочу звільнити від військової служби д[окто]ра Цегельського362, оскільки він буде потрібний у Відні, але я думаю, це буде важким завданням, тому що відносно звільнень від військової служби існують дуже суворі адміністративні розпорядження. Але все, що може бути зробленим, буде зроблено. Отже, як Ви бачите, любий друже, я працюю, наша справа рухається добре, потім, я також констатував той факт, що вітер у міністерстві зовнішніх справ віє в наш бік, тобто до справи поставилися із розумінням, прихильністю та із наміром допомоги, що є дуже добре. До цього листа я докладаю ще конверт із офіційним листом до Вас. Якщо Ви зможете, то, будь ласка, я прошу Вас віддати цей лист надрукувати в українській газеті, це може дуже вплинути на читача! І тому я впевнений, що К. справа піде легко! Отже, щойно Вас повідомлять про Ваше офіційне призначення, будь ласка, одразу віддайте мого листа до друку у газеті, оскільки я гадаю, що цим ми справимо дуже добре враження, а як Ви гадаєте? Будь ласка, зробіть так, як Ви вважаєте за потрібне, й одразу напишіть мені про це! Про Ваше ставлення до цього я потім напишу ще одну статтю, яку я Вас попрошу теж розмістити в українській газеті, але прошу зробити це, лите після того, як я Вам напишу, тобто після того, як я матиму зустріч із Й[ого] В[еличністю]. Я гадаю, що ця стаття також буде дуже корисною, оскільки, по-перше, українське суспільство знову почує щось від мене, по-друге, у цій статті можна буде прочитати, як я працював для нашої справи! Я маю написати цю статтю у досить стриманому тоні, тому я можу спокійно піти до газети. Будь ласка, напишіть мені, якої Ви про це думки та чи згідні Ви із цим? Знову лунає в моїй голові «Верховино», я знаходжуся із моєю країною та людьми у гарному настрої, і часто згадую таку гарну та таку далеку Україну. Я радію моєму знайомству із Каетаном! У мене дійсно хороший настрій і робота для моєї країни додає мені великої радості. Чи Ви вже отримали мою фотографію? Згодом я перешлю Вам залишок із негативами, щоб їх можна було розмножити. Як було у Пасічній? Я сподіваюся мати можливість у майбутньому зробити дещо для [вояків] в окопах, потім я працюватиму над тим, щоб українські (державні) школи прийшли до Волині, і щоб в офіційній мові вживався термін не «Рутенці», а — «Українці», і у цьому сподіваюся на успіх. Потім я хочу розшукати доктора Трильовського363 та обговорити дещо з ним стосовно легіонерів; я його особисто ще не знаю, але вже листувався з ним. Більше тут нічого не відбувається, отже, ще раз, любий друже, я Вас запевняю, що старанно працюю над нашою справою; з приводу К. буду тоді одразу писати до міністерства. Я сподіваюся на найкраще.