Грицько сміється
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Профі
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Грицько сміється». Краткое содержание книги:
Сміх буває різний - від легкої посмішки до гомеричного, навіть до сарказму. Українці сміються ще з колиски - стверджують учені, бо почуття комічного, смішного притаманне українському народу з давніх давен. Народні усмішки, анекдоти супроводжують нас усе життя.Так, як уміє сміяться наш народ, не сміється ні один народ у світі. Згадаймо знаменитий лист запорожців турецькому султану, байки Григорія Сковороди, твори Квітки Основ'яненка, Енеїду І.Котляревського, Тараса Шевченка та багатьох інших авторів.І ось до кагорти гумористів приєднався поет Валентин Кудрицький, випустивши збірку гуморесок під назвою Грицько сміється. Автор виявився дуже плодовитим, бо не встигла висохнути фарба його першої книжки, а вже переді мною нова збірка автора.
Якщо в першій книзі А листя падають він виступив як тонкий лірик, то в цій вибухнув іскрометним сміхом.Так сміятись може лише добра натура і велике почуття гумору. Автор збірки і належить саме до такої категорії людей.Сміх його веселий, щедрий і добрий, хоча йому притаманні гостра сатира, а часом і сарказм. Вустами свого героя - веселого дотепника Грицька автор спрямовує свої сатиричні стріли проти крадіїв, хапуг, ледарів, хабарників,пройдисвітів, весело сміється над курйозними випадками і ситуаціями, в яких опиняються герої гуморесок. Автор своїми творами продовжує кращі традиції майстрів веселого жанру, нікого не наслідуючи, намагається виробити свій стиль, свою образну мову.
У народі давно кажуть: сміх - це здоров'я. Після порції щирого сміху неначе зникає поганий настрій, втома і людина почувається набагато молодшою.А ось вчені стверджують, що декілька хвилин гомеричного сміху на повні груди продовжують людське життя.
Тож, нехай нова збірка гуморесок Валентина Кудрицького додасть тобі, шановний читачу, гарного настрою, звеселить душу і серце і продовжить ще віку.
Смійтесь на здоров'я!
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
Заслужений діяч мистецтв України
Коли розвантажили, Лисиця знову запитує:
-Ну, то як: вам гроші давати чи трусики знімати?
-Краще гроші, - сказав Заєць.
-Ну й дурень же ти! - накинувся Вовк на Зайця.
- Краще б уже нехай трусики.
-А я подивився, - оправдується Заєць, - що на мене вони великі, а на тебе малі, ото ж і подумав, що нафіг вони нам треба.
1985 р.
КІНЕЦЬ СВІТУ
Щоб дослідити, як будуть себе вести люди в різних непередбачених ситуаціях, психологи вирішили по радіо об’явити, що через три дні настане кінець світу.
Першими навідались до французів. А ті, як нічого не було:
п’ють гуляють, кохаються.
Зайшли до англійців - ті в паніці.
Приїжджають в СРСР /була колись така імперія/, а там транспаранти:
-Дайош п’ятирічку за три дні!
ДВІ МУХИ
Якось зустрілись дві мухи: одна дуже худа, а друга навпаки надто жирна. І та, що жирна, запитує худу:
-Чому ти така худа?
-Їсти нічого.
-А ти б полетіла туди, де є їдальня. Там впади в тарілку з делікатесами. Їжу після цього викинуть, і ти собі їж - скільки душі заманеться.
Через якийсь час вони знов зустрілись. Та, що була жирною, стала ще жирнішою, а та, що була худою, ще більш схудла.
-Чому ж ти і досі така худа? - знову худу запитує жирна.
-Послухалась твоєї поради, кинулась в тарілку, а той чоловік був, видно, такий голодний, що ледве і мене не проковтнув.Насилу ноги унесла.
-Тьфу, дурненька. Так чому ж ти полетіла в студентську їдальню?
ЇЖАК І ГАРБУЗ
Цар звірів - Лев наказав усім звірам принести самі смачні плоди, якими вони харчуються. Наказано - зроблено.
На другий день Лев стоїть і дивиться, як Зайчик несе моркву.
Лев зупинив, попробував. Морква йому не сподобалась. Узяв і засунув її зайчику в попу. Після Зайчика прийшла Білочка і принесла горіх. Лев знову подивився, скуштував, і Білочку постигла та ж біда, що і Зайчика. Але замість того, щоб плакати, вона почала надто голосно сміятись. Всі звірі до Білочки:
-В тебе що, не того?- показують пальчиком на голову.
-А ви ген подивіться... Їжак гарбуза тягне…
1980 р.
КОЛОБОК І ТАНК
Полем котиться брудний Колобок, а назустріч йому їде грізний Танк і звертається до Колобка:
-Колобок, Колобок, чому ти такий брудний?
Колобок відповідає:
-Ти їдеш так ото і їдь. Я ж не запитую, чому в тебе на лобі член стирчить!
В КОГО КРАЩІ ДОРОГИ?
Засперечались американець, француз і росіянин про те, у кого кращі дороги. Американець говорить:
-Беру чарочку віскі, ставлю на радіатор свого Кадилака, їду зі швидкістю двісті кілометрів по шосе і тут же різко гальмую. І що ви думаєте - ні жодна крапля не пролилась.
-А я, - каже француз, - ставлю бокал коняка на капот, гальмую і також, хоч би одна крапля пролилась.
Росіянин:
-А я беру пляшку горілки, саджу на задньому сидінні жінку і своїм "бобіком" їду по сільській дорозі. Потім залишаю руль, перелізаю на заднє місце, випиваю ту пляшку, трахаю жінку і...
-І що - машина не з’їжджає з дороги? - запитують у росіянина іноземці.
-О ви не знаєте наших доріг, шановні синьйори! Та у нас такі глибокі вибоїни, що не завжди і вирулити зможете, якщо навіть і захочете!
СТЮАРДЕСА І ПАСАЖИРИ
Летить пасажирський літак.
В салон заходить стюардеса і говорить:
-Громадяни пасажири, подивіться направо і ви побачите гори покриті снігом, хмари. А тепер подивіться наліво і ви побачите, як горить ліве крило. А тепер подивіться, як наш бравий екіпаж залишає літак.
ПРОФЕСОР І ЗАПИСКА
Один великий вчений, коли виходив з дому в магазин, залишив на столі записку, що буде через годину. А коли повернувся з магазину додому, прочитав ту записку і забув, що то сам її написав, покрутив її в руках і промовив:
-Як жаль, тепер цілу годину прийдеться чекати.
БАБУСЯ В МЕТРО
Сідає бабуся з іконою в метро, стукає до водія в кабіну і тут же йому наказує:
-Вези в Хельсінки, а то застрелю.
-Бабусю, - попробував її заспокоїти водій, - але ж ви знаєте, що метро ходить тільки в межах Києва?
-Нічого не знаю і знать не хочу. Вези, куди сказала - і годі.
-Добре, бабусю. Ітак, станція "Лівобережна". Наступна – Хельсінкі.
1980 р.
ПРОФЕСОР І СТУДЕНТКА
Професор дуже уважно дивився на студентку, а після іспита вона в нього запитує:
-Вибачте за безтактність, а скільки вам років?
-Уже за сімдесят.
-А я б вам і не дала.
-Та я вже років двадцять і не беру...