Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості
- Автор: Кэмерон Джулия
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 9786176793755
- Переводчик: Татьяна Савчинская
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості». Краткое содержание книги:
Будьте співчутливі. Творчі розвороти завжди породжує страх — страх перед поразкою чи страх перед успіхом. І неважливо, перед чим саме. Кінцевий результат усе одно такий самий.
Для того, щоб відновитися після творчого розвороту чи цілого періоду в житті, протягом якого траплялося їх безліч, ми повинні спершу визнати, що він стався. Так, я дійсно негативно відреагував (відреагувала) на біль і страх. Так, мені справді потрібна допомога.
Ставтеся до свого хисту як до молодого норовливого коня, якого ви всюди водите за собою. Кінь цей надзвичайно талановитий, але він також молодий, боязкий і недосвідчений. Він робитиме помилки, його лякатимуть перешкоди, які раніше не траплялися на його шляху. Він може навіть кинутися навтьоки, спробувати скинути вас чи вдавати кульгавість. Ваше завдання — бути вправним творчим жокеєм, змусити коня рухатися вперед і таки перетнути фінішну пряму.
Спершу зверніть увагу на те, які саме бар’єри лякають вашого коня. Можливо, одні перешкоди лякають його значно більше, ніж інші. Пошук агента як бар’єр може видатися страшнішим, ніж творчий семінар як бар’єр. Бар’єр як читання схвальних і не дуже відгуків може бути вашому коню під силу, але от бар’єр переписування матеріалу лякає ваш талант до смерті. Пам’ятайте, що під час кінних перегонів на іподромі є й інші коні. Досвідчений жокей часто іде на хитрість — він ставить молодого коня за дорослішим, урівноваженішим і досвідченішим конем. Ви можете зробити так само.
• Чи хтось із моїх знайомих має агента? Якщо так, то потрібно поцікавитися, як вони його або її знайшли.
• Чи хтось з моїх знайомих вносив правки у свої твори? Якщо так, то потрібно поцікавитися, як вони це зробили.
• Чи серед моїх знайомих є такі, чию творчість піддали нищівній критиці? Якщо так, то потрібно запитати, що вони робили, аби це пережити.
Щойно ми визнаємо, що потребуємо допомоги, як вона неодмінно з’явиться. Самолюбство змушує нас стверджувати, що ми і самі впораємося. Йому більше до вподоби, коли ви вдаєте з себе митця-самітника, ніж коли просите про допомогу. Все одно зверніться по неї.
Коли Боб зняв свій перший документальний фільм, він був молодим перспективним режисером. Це була коротка і дуже яскрава стрічка про його батька, працівника фабрики. Змонтувавши чорновий варіант, Боб показав його своєму вчителю, колись талановитому режисеру, який тепер зайшов у своїй творчості в глухий кут. Вчитель розкритикував дощенту фільм Боба. Боб закинув його. Він заховав плівку в коробку, а коробку — у підвал, і забув про неї, аж поки підвал не затопило. «Ну і нехай. Яка різниця», — сказав він тоді собі, вважаючи, що плівка безповоротно пошкоджена.
Я познайомилася з Бобом п’ять років по тому. Через деякий час ми стали друзями, і він розповів мені історію цього фільму. У мене була підозра, що плівка вціліла. «Фільм втрачено, — сказав він мені. — Навіть у лабораторії загубився відзнятий матеріал, який я їм колись давав». Говорячи про фільм, Боб засумував, але завдяки цьому він прорвався крізь емоційний бар’єр. Він почав оплакувати свою втрачену мрію.
Через тиждень Бобу зателефонували з лабораторії. «Я не можу в це повірити! Вони знайшли мої відео-матеріали», — сказав він мені. Я не здивувалася. Я впевнена, що Творець піклується про творчих людей і що він оберігав ту плівку. Заручившись підтримкою своєї дівчини-сценаристки — яка тепер стала його дружиною, — Боб закінчив роботу над фільмом. Опісля вони почали працювати над новим інноваційним документальним фільмом — уже разом.
Зіткнувшись з творчим розворотом, запитайте себе: «До кого я можу звернутися за допомогою, щоб не зупинитися у своїх творчих намаганнях?». А потім поговоріть з цими людьми.
Людині не можна відмовлятися від того, щоб робити те, що приносить їй більше задоволення, аніж будь-яка інша діяльність.