Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості

• Поет-пісняр починає співпрацювати з новим композитором і разом вони створюють чудові твори. Вони представляють три пісні у отримують схвальні відгуки, а потім повністю припиняють співпрацю.

• Фотограф-початківець неабияк умотивована продовжувати розвиватися завдяки тому, що вчитель відзначив її роботи. Одного разу вона випадково псує плівку і кидає курс, говорячи, що їй було нудно.

Коли ми маємо справу з творчими розворотами, то повинні насамперед ставитися до себе більш співчутливо. Творчість справді лякає, і у кожній кар’єрі часом трапляються розвороти. Іноді до них варто ставитися як до руху по колу. Ми наближаємося до миті творчого стрибка, потім, так і не зробивши його, втікаємо, як норовливий кінь, і намотуємо ще декілька кіл навколо поля, перш ніж знову наважитися взяти бар’єр.

Зазвичай, коли ми робимо творчий розворот, нам удвічі більше соромно: спочатку соромно через те, що нам страшно, а потім через власну реакцію на цей страх. Знову ж таки, вам стане легше, якщо пам’ятати, що таке трапляється у кожній кар’єрі.

Коли мені було близько тридцяти п’яти, я протягом двох років вела репортажі про мистецтво у газеті «Чикаго Триб’юн». Виконуючи завдання редакції, я мала можливість поспілкуватися з Акірою Куросавою, Кевіном Кляйном, Джулі Ендрюс, Джейн Фондою, Блейком Едвардсом, Сідні Поллаком, Сіссі Спейсек, Сіґурні Вівер, Мартіном Ріттом, Ґреґорі Гайнсом[21] і багатьма-багатьма іншими.

Здебільшого я розмовляла з ними про ті часи, коли їм опускалися руки і вони не хотіли продовжувати творити — іншими словами, ми розмовляли про творчі розвороти. Вміння уникати такого стану чи відновлюватися після нього вплинуло на кар’єру цих зірок не менше, ніж їхній талант.

Успішна творча кар’єра завжди будується на успішних творчих невдачах. Визначальним фактором за таких обставин стає вміння пережити цю ситуацію. Зробити це значно простіше, якщо пам’ятати, що творчі розвороти свого часу переживали і найбільш успішні митці.

Блейк Едвардс — режисер, у доробку якого одні з найсмішніших і найуспішніших комедій за останні тридцять років. Попри це він провів сім років у Швейцарії у добровільному вигнанні, тому що сценарій, який, на його думку, був його найкращою роботою, забрали від нього одразу перед початком фільмування, оскільки його погляд на матеріал відрізнявся від поглядів зіркового сценариста, якого найняла студія, щоб покращити сценарій.

Едвардса звільнили з власного проекту, він опинився на узбіччі, і йому залишалося лише спостерігати, як фільм за його сценарієм, витвореним душею і серцем, знімає хтось інший, та ще й робить це дуже невміло. Немов поранений звір, він заховався в Альпах, щоб залікувати свої рани. Він повернувся до режисури після сімох довгих років, коли збагнув, що саме творчість, а не час, найкраще заліковує творчі рани. Дотримуючись цієї філософії, він досі дуже плідний режисер. Коли він розмовляв зі мною про цю перерву у своїй кар’єрі, його переповнював біль і жаль за втраченим часом.