ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
«У вас є право на власну думку», — каже 3401-й.
«Моя думка в цьому конкретному місці щось важить!» — сердито заявляє Карло.
Прескотт й далі ставить запитання, не даючи змоги в’язневі відповісти на них, і зрештою засуджує та відхиляє кандидатуру 3401-го: «Не думаю, що є сенс далі витрачати час. На мою думку, оцінка охорони і ставлення до комісії виразно показують позицію цього в’язня... у нас є графік, і я не бачу потреби навіть обговорювати це. Перед нами лише хуліган, який уміє писати гарні промови».
Перед ніж піти, в’язень розповідає комісії, що в нього висип на шкірі, який прогресує, і це його дуже хвилює. Прескотт запитує, чи був той у лікаря, чи пройшов медичний огляд, чи зробив щось, аби подбати про своє здоров’я. Коли в’язень відповідає, що нічого не робив, Карло нагадує, що комісія з умовно-дострокового звільнення зовсім не медична комісія, а потім суворо додає: «Ми намагаємося знайти причини для умовно-дострокового звільнення кожного, хто звертається. І якщо вже ти потрапив до в’язниці, то тільки тобі вирішувати, як поводитися, щоб показати нам, що здатен адаптуватися до нормального життя в суспільстві... Я хотів би, щоб ти задумався над написаними у твоєму зверненні словами. Ти розумний чоловік і добре володієш мовою. Думаю, що ти можеш змінитися. Може, у майбутньому в тебе і буде шанс змінитися».
Карло повертається до охоронця і жестом просить вивести в’язня. Тепер розчарований малий хлопчина повільно простягає свої руки, щоб вдягнули кайданки, і його виводять. Він збагнув, що його легковажна поведінка дорого йому обійшлася. Він зрозумів, що не був готовий до такої серйозності слухання і тиску з боку комісії з умовно-дострокового звільнення.
У моїх нотатках зазначено, що ув’язнений 3401 є складнішою людиною, ніж здавалося спочатку. Він продемонстрував цікавий набір рис характеру. Зазвичай досить серйозний і ввічливий у спілкуванні з охоронцями у в’язниці, він написав саркастично-гумористичне прохання на дострокове звільнення, покликаючись на виправлення, згадуючи духовність і називаючи себе взірцевим в’язнем. Охоронцям, здається, він не подобається, як видно з їхніх суворих відгуків про нього. Його зухвале прохання разюче контрастує з його поведінкою — молодик, якого ми бачимо в цій кімнаті, виглядає слухняним, навіть переляканим. «Тут не можна жартувати». Комісія, особливо Прескотт, накинулася на нього, і він не ви тримав такого натиску. Під час слухання він ставав дедалі замкненішим і пасивнішим. Цікаво, чи добуде він ці два тижні.
БУНТІВНИК ЛАГІДНІШАЄ
Наступний — ув’язнений 1037, Річ, чия мати дуже розхвилювалася вчора ввечері, побачивши, як жахливо виглядає син. Саме він забарикадувався у камері №2 сьогодні вранці. До того ж часто гостює у Ямі. Заява 1037-го цікава, та щось втрачається, коли Курт Бенкс швидко її читає монотон ним, стриманим голосом:
Я б хотів отримати умовно-дострокове звільнення, щоб провести останні роки моєї юності зі старими друзями.
У понеділок мені виповниться 20 років. Визнаю, що працівники в’язниці вказали мені на багато моїх недоліків. У понеділок я почав протестувати, оскільки вважав, що зі мною погано повелися. Однак того вечора я усвідомив, що, на жаль, не заслужив кращого ставлення. Відтоді я докладаю максимум зусиль, аби співпрацювати, і знаю, що кожен з працівників в’язниці зацікавлений тільки у благополуччі моєму й інших в’язнів. Попри мою жахливу неповагу до них та їхніх вимог, працівники в’язниці поводилися і поводяться зі мною добре.
Я глибоко ціную їхню здатність підставити іншу щоку і вірю, що завдяки їхній доброті я виправлюся і стану кращою людиною. З повагою, номер 1037.
Троє охоронців написали колективну рекомендацію, яку Курт зачитує вголос:
Після бунтівної фази поведінка в’язня 1037 стає кращою, але я вважаю, що він мусить ще попрацювати над собою, перш ніж постати перед суспільством як продукт нашого виправного закладу. Погоджуюся зі складеною іншими охоронцями оцінкою ув’язненого 1037 та з заявою самого номера 1037 про те, що він стає значно кращим, але ще не досяг потрібного рівня. В’язень 1037 мусить ще багато чого в собі змінити перед звільненням. Я не рекомендую умовно-дострокове звільнення.