Темна вода
- Автор: Кокотюха Андрей Анатольевич
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Нора-Друк
- ISBN: 966-2961-01-1
- Жанр: Триллеры
Электронная книга - «Темна вода». Краткое содержание книги:
— Дуже гарно сказано. Так у кіно говорять позитивні персонажі, — Заруба блазнювато поплескав у долоні. — Але, по-перше, вашій так званій правді ціна — копійка. Бо все це нічим не підкріплені слова. Свої так звані зізнання Чабан і Моруга ніде не повторять. А Ольга взагалі буде мовчати. Тим більше, як ви щойно, гм, довели вона сама дуже мало знає. А по-друге, для чого все це і кого ви захищаєте? Невже ви, доросла і не дурна людина, не навчилися за роки роботи в міліції приймати ту правду, яку вам пропонують, і не шукати іншої? Тю на вас, Мельник, після цього. Кого ви захищаєте? Чотирьох дегенератів? Чотирьох дебільних створінь, які все одно дуже скоро б сіли? Суспільство треба позбавити від них. Тому повірте мені — вас ніхто навіть слухати не стане. Лютого посадять назавжди, інші троє вийдуть на волю років через десять, а потім знову сядуть: наші зони нікого не перевиховують. Яка ваша мета, Мельник? Чого ви домагаєтеся?
Відповідати Віталій не спішив. Замислено потер неголене підборіддя, відсьорбув ще води.
— Ви праві, Павле Павловичу, — промовив нарешті, старанно обдумуючи кожне слово. — Це прикро, тільки таких пропалених циніків, як я, подібною реальністю не шокувати і не вразити. Я не витягну з-за грат Лютого та його дружків і чесно вам скажу — не хочу це робити. В тому, що вони сидітимуть не за своє, вони винні самі. На таких, як вони, в наш час дуже зручно вішати чужі гріхи. Так само я знаю, що Чабан і Моруга не відповідатимуть за вбивство п’ятьох людей. Вони чітко пояснили мені ті інструкції, які отримали від вас: в разі, якщо попадуться, краще мовчати. Тоді ви легко все владнаєте. Варто заговорити — допомоги не буде. Тому нормально допитати їх ми змогли лише без потокова. Далі вони від усього почнуть відмовлятися. Банкір Заруба — недоторканий, хоча і не народний депутат. Я все це знаю, Павле Павловичу. Я не можу тут нічого зробити. Тим не менше, я прийшов сюди не лише для того, аби сказати вам те, що ви знаєте без мене. Є ще одна правда, яку ви мусите знати — чому журналіст Владик Кортун так злякався візиту Чабана.
Мельник поліз у кишеню джинсів і витягнув цифровий диктофон. Той самий, конфіскований у журналіста.
— Тут — сопливі зізнання писаки. Над Тихим Затоном ніколи не збивали німецького літака. Під темною водою немає нічого, крім величезного шару мулу, який може засмоктати потопленика, до ніг якого прив’язаний важкий вантаж. Скарбу, який ви так шукали і оберігали, не існує в природі. Я не питаю, для чого багатій людині ще більше грошей. Не хочу знати, як, із ким і де ви домовилися обміняти золото на долари. Бо це вже не цікаво: скарбу нема.
Ось тут нарешті всім присутнім, навіть Ользі, котра піднесла заплакане обличчя, став помітний ефект від сказаного. Заруба ніби ковтнув щось величезне і сухе. Рот його розкрився і відразу закрився, як у риби, витягнутої на берег. Змінився навіть колір обличчя. Зуби скреготнули, руки стиснулися в кулаки.
— Брешеш, — промовив він тихо, і відразу ж зірвався на крик: — Брешеш, сука! Брешеш! Брешеш!
Здавалося — ще трохи, і банкір почне тупотіти ногами, наче ображена дитина.
— Ми не будемо зараз слухати мекання журналюги. Лишаю вам цю цяцьку, — Віталій поклав диктофон на стіл. — Коли переварите почуте, можете послухати цю скорботну сповідь. Бо насправді брешу не я — бреше він і цієї брехні вимагаємо від таких Коротунів усі ми, — рука зробила коло в повітрі. — Я тільки коротко передам суть цієї сповіді. Правда нікому не потрібна, тут я з вами погоджуюсь. Ні тут, у цьому кабінеті, ні за його межами. Нікого не цікавлять реальні проблеми людей: безробіття, діти, що народжуються зі СНІДом та венеричними хворобами, продажні педерасти-політики та ідіоти-чиновники, діти, покинуті батьками в під’їздах будинків і вагонах приміських електричок. З рештою, такі, як Лютий, теж нікого не хвилюють. Газети та телебачення поділені між політичними партіями як у центрі, так і на місцях. Вони дають тільки ту інформацію, на яку їх благословлять. Людям дають зрозуміти — від такої сурової правди вони втомилися. Тому пропонують їм іншу реальність, на яку вони охоче клюють. Гороскопи, чаклуни, поради ворожок, потойбічні світи, кулінарні рецепти, шлюби на розлучення естрадних „зірок”, кулінарні рецепти. А також сенсації на зразок собак-мутантів, візитів НЛО, привидів. І, звичайно, історії про заховані десь поруч скарби. Я не вмію так красиво виправдовувати власну дурість та брехню, як Коротун. З рештою, послухаєте, коли буде час.