Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.

Представниками влади є і народні депутати України. При цьому кримінальним законом згідно з п. 2 примітки до ст. 368 вони визнаються не просто службовими особами, а службовими особами, які займають особливо відповідальне становище. Службовими особами, які віднесені п. 2 примітки до ст. 368 до таких, які займають відповідальне становище, є судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. При цьому зазначені службові особи при здійсненні «зовнішніх» функцій відповідного органу є представниками влади, а при здійсненні «внутрішніх» функцій — особами, що обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків. Депутати Верховної Ради АРК та депутати місцевих рад у взаємовідносинах із громадянами та юридичними особами також виступають як представники влади. Незалежно від того, визнаються чи ні всі зазначені особи посадовими чи службовими Законами України, що визначають функції, повноваження (компетенцію), сферу діяльності відповідних державних органів, вони визнаються службовими особами безпосередньо кримінальним законом. При цьому кримінальний закон передбачає відповідальність за невиконання законних вимог народного депутата України та депутата місцевої ради (ст. 351).

Представниками влади — службовими особами є працівники правоохоронних органів, до яких згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 р.[309] відносяться: працівники органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митних органів, органів Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної контрольно-ревізійної служби України, рибоохорони, державної лісової охорони, інших органів, що здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. До працівників інших органів, що здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції, слід віднести працівників Державної виконавчої служби України, працівників Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, працівників служби охорони природно-заповідного фонду України, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, капітанів морських суден при провадженні дізнання, службових осіб лісової охорони постійних (крім держави) лісокористувачів, технічних інспекторів праці, інспекторів Державного комітету по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничого нагляду, Державного департаменту ветеринарної медицини і т. п.[310]. При цьому службовими особами можуть визнаватися не всі працівники зазначених правоохоронних та правозастосовних органів, а лише ті з них, які у зв'язку з займаною посадою наділені правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.