Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.

3) особи, які виконують адміністративно-господарські обов’язки у зв'язку з постійним чи тимчасовим обійманням посади на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності чи виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням[306].

За другим критерієм можна також виділити три категорії службових осіб:

— особи, які виконують зазначені функції чи обов'язки постійно;

— особи, які виконують зазначені функції тимчасово;

— особи, які виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов'язки за спеціальним повноваженням.

Щодо виконання функцій представників влади, то вони, виходячи з буквального, логіко-граматичного тлумачення тексту п. 1 примітки до ст. 364 КК, можуть виконуватись лише постійно чи тимчасово і не можуть виконуватись за спеціальним повноваженням.

За характером взаємовідносин особи із підприємством, установою, організацією та правовими підставами виникнення у особи повноважень чи обов'язків — обіймання посади чи наділення спеціальними повноваженнями.

За цим критерієм можна виділити або три категорії службових осіб: 1) особи, які здійснюють функції представників влади; 2) особи, які обіймають на підприємствах, в установах чи організаціях, незалежно від форми власності, посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків; 3) особи, які виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки за спеціальним повноваженням), або ж чотири категорії: 1) особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади; 2) особи, які постійно чи тимчасово обіймають на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків; 3) особи, які постійно чи тимчасово обіймають у тих же організаціях посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських обов'язків; 4) особи, які виконують зазначені обов'язки за спеціальним повноваженням.

За критерієм правового статусу службової особи можна виділити такі їх види: особа, яка обіймає певну виборну посаду (народний депутат України, депутат місцевої ради тощо); особа, яка виконує обов'язки перед державою (військовослужбовець, який залучається до охорони громадського порядку); особа, яка обіймає певну посаду на підприємствах, в установах чи організаціях; особа, на яку покладено разовий обов'язок виконувати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов'язки тощо.

Як правило, обов'язковим є обіймання особою певної посади на підприємствах, в установах чи організаціях, у зв'язку з чим у неї є комплекс прав та обов'язків (повноважень), виконання яких пов'язане із здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, чи у зв'язку з обійманням якої особа уповноважується на виконання таких обов'язків. Це стосується перш за все визнання службовими осіб, як виконують зазначені обов'язки за спеціальним повноваженням оскільки щодо інших двох категорій службових осіб у закон прямо вказано, що службовими вони визнаються у зв'язку і обійманням (постійним чи тимчасовим) посад на підприємства? в установах чи організаціях незалежно від форми власності, не в'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків. Підставою для покладання на особу обов'язків виконувати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов'язки має бути наявність у неї трудових чи договірних правовідносин із відповідними підприємствами, установами, організаціями, або ж покладання на особу таких обов'язків з наділенням її певними правами за рішенням суду у випадках, передбачених законом, наприклад призначення особи арбітражним керуючим за рішенням господарського суду. При цьому, згідно з роз'ясненнями ПВСУ, що містяться в абз.5 п. 1 його постанови «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26 квітня 2002 р. № 5, зазначені функції чи обов'язки мають бути покладені на неї правомочним органом або правомочною особою. У постанові не говориться про можливість покладання на особу виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків (функцій) безпосередньо законом, а тому особи, які вчинюють на підставі закону (уповноважені законом) дії, які за своїми об'єктивними ознаками (за змістом) співпадають з діями, які вчинюються службовими особами, визнаватись службовими не можуть (наприклад, приватні нотаріуси).