Казки народів світу
- Автор: Сидоренко Ирина
- Год: 1989
- Язык: украинский
- Год: Веселка
- ISBN: 5-301-00620-7 (укр.)
- Жанр: Сказки народов мира
Электронная книга - «Казки народів світу». Краткое содержание книги:
Сборник включает избранные сказки народов мира. Большинство из них выходило в издательстве «Вэсэлка» в разные годы.
Редактори-упорядники Ірина Сидоренко, Володимир Романець
Передмова Ірини Сидоренко
Золотий Черепаха почекав, поки людожерки поснули і захропіли, потім розбудив хлопчика й матросів і розповів про все, крім скарбів. А що вони не повірили йому, то він повів їх у ліс і показав кістки матросів. Золотий Черепаха порадив негайно всім повернутись на корабель і вийти в море. Хлопчик погодився, і матроси побігли до корабля. Що ж до Золотого Черепахи, то він трохи відстав, забрав з дерева скарби і потім пішов за хлопчиками на корабель.
Однак не встиг корабель проплисти й кількох миль, як матроси побачили королеву людожерок та її підданих, які наближались. Вони швидко бігли по воді, і здавалося, що матросам не вдасться врятуватися. Але Золотий Черепаха спокійно взяв скриньку з душами людожерок і розбив її залізним ломом. Одразу ж усі людожерки впали мертвими і потонули в морі.
Через кілька днів корабель приплив до одного міста. У короля, який правив цим містом, не було синів, а була лише донька. Хлопчик дуже покохав її і попросив поради у Черепахи. Той пішов до короля і купив за рубін усе королівство. Так Золотий Черепаха зробив хлопчика королем і одружив його з принцесою, а сам став наслідним принцем.
Через деякий час Золотий Черепаха захотів побачитися з матусею і попросив у хлопчика дозволу повернутися у рідне місто. Хлопчик намагався переконати Золотого Черепаху, щоб той залишився, але все було даремно, і він погодився. Золотий Черепаха попрощався з хлопчиком, узяв барабан, потряс його і сказав:
— Віднеси мене до матусі.
І — о диво! Він одразу ж опинився в рідному місті, у матусі. Син розповів їй про всі свої пригоди і жив щасливо вдома.
У короля, який правив рідним містом Золотого Черепахи, була дуже вродлива донька і не було сина. Королі з семи держав присилали своїх послів, добиваючись дозволу одружитися з принцесою, але король відмовляв усім. Якось Золотий Черепаха побачив принцесу і покохав її. І ось він сказав своїй матусі, щоб вона пішла до короля й попросила для нього дозволу одружитися з принцесою. Спочатку мати відмовлялася, та Золотий Черепаха не міг ні їсти, ні пити через тугу за принцесою. Нарешті мати не витримала і пішла до короля. Король розсміявся, коли почув її прохання, й сказав:
— Якщо потворний черепаха бажає одружитися з моєю донькою, то нехай збудує золотий і срібний мости, які б з’єднали твою хату з моїм палацом. Він повинен це зробити на сьомий день, а якщо не збудує, то буде покараний на смерть.
Перелякана мати побігла додому і сказала:
— Золотий Черепахо, твоє безглузде бажання одружитися з принцесою коштуватиме тобі життя.
Потім вона розповіла про наказ короля.
— І це все, чого бажає король? — запитав Черепаха.— Не хвилюйся, дорога матусю. Ти лише збуди мене якнайраніше на сьомий день.
І спокійно заснув.
На світанку сьомого дня, як тільки мати розбудила його, Золотий Черепаха взяв барабан, потряс його і сказав:
— Я хочу, щоб були збудовані золотий і срібний мости від моєї хати до королівського палацу.
І мости одразу ж з’явилися. Після цього він хоробро пішов до короля й зажадав принцесу. Хоч королю і було дуже соромно мати своїм зятем потворну черепаху, але все ж довелося виконати обіцянку. Почали готуватись до весілля. Та за день до весілля королі семи сусідніх держав, дуже ображені тим, що король відмовився віддати за одного з них свою доньку, підійшли з своїми численними арміями до рідного міста Золотого Черепахи.
Король покликав Золотого Черепаху і сказав:
— Золотий Черепахо, ти станеш моїм спадкоємцем, коли одружишся з принцесою. Отже, захищати місто доведеться тобі.
— Чудесно, ваша величність,— відповів Черепаха. Він пішов додому, потряс барабан і наказав:
— Мені потрібне могутнє військо, щоб розбити ворога!
І могутнє військо негайно з’явилось. Золотий Черепаха очолив його і розбив війська семи королів. Король щиро подякував Золотому Черепасі, і одразу ж було відсвятковано весілля. Однак принцеса була нещаслива, бо соромилася свого потворного чоловіка.
Якось принцеса прокинулася раніше ніж звичайно і на своє здивування побачила прекрасного юнака. Налякана принцеса схопилася, однак тут же побачила біля ліжка шкуру і панцир черепахи. Вона одразу зрозуміла, що прекрасний юнак — це ніхто інший, як Золотий Черепаха, взяла шкуру і панцир, віднесла їх на кухню і кинула у вогонь. Юнак побіг слідом за нею.
— Я горю, я обпікаюсь! — кричав він. Але коли принцеса вилляла на нього відро холодної води, йому одразу полегшало.
Так Золотий Черепаха залишився юнаком і зажив щасливо з принцесою.
ЧОМУ ТИГР ТАКИЙ ЗЛИЙ НА КОТА