Моя неймовірна подруга

Наступного дня, у полоні тисячі сумнівів, страхів та зацікавленості, з рушником та книгою в руці я вирушила у напрямку пляжу Маронті. Той шлях видався мені неймовірно довгим, я не зустріла нікого, хто б сходив доверху чи спускався стежиною. Пляж був безмежний і геть безлюдний; зернистий пісок хрумтів у мене під ногами за кожним кроком. У повітрі відчувався насичений запах моря, чувся глухий, монотонний шум прибою.

Я довго стояла і дивилася на безмежжя води, що протяглося переді мною. Потім сіла на рушник, не знаючи, що робити далі. Врешті підвелася і намочила ноги. Як можна було до цього часу жити у такому місті, як Неаполь, і ні разу за своє життя не скупатися в морі? Та бач, виявляється, що можна. Я потихеньку заходила глибше, щоб вода дійшла мені спочатку до литок, а потім — до стегон. Тут я ступила ногою у ямку і занурилася у воду з головою. Я перелякано замахала руками, наковталася води, повернулася на поверхню, до повітря. Я помітила, що несвідомо рухаю руками і ногами, що дає мені змогу триматися на плаву. Отже, я вміла таки плавати. Моя мати справді возила мене на море малою, і я справді тоді навчилася плавати, поки вона лікувала собі хвору ногу пісочними ваннами. Вона раптом ніби постала у мене перед очима: молода, гарна, у білій квітчастій сукні, здорова нога до коліна прикрита сукнею, а хвора — покрита гарячим піском.

Морська вода і сонце швидко змили з мого обличчя будь-які сліди запалень та прищів. Я обпеклася на сонці, засмагла. Очікувані листи від Ліли, якими ми домовилися обмінюватися під час прощання, не надходили. Я практикувалася у розмовній англійській з гостями Нелли. Ті з розумінням поставилися до мого бажання вчитися, а тому охоче зі мною розмовляли; я значно просунулася вперед. Нелла, завжди весела та привітна, мене заохочувала, і я почала виступати в ролі перекладача. Вона ніколи не минала нагоди похвалити мене. Нелла постійно накладала мені повні тарілки, куховарила вона дуже добре. Увесь час повторювала, що коли я до неї приїхала, вигляд у мене був не дуже, а тепер — завдяки її піклуванню — я стала дуже вродливою.