Повна академічна збірка творів

82 Оріген (гр. ’Qpiytvrji;) (185-254 pp.) - видатний олександрійський богослов та філософ, який зробив першу спробу систематичного викладу засад християнської науки («Про першооснови»). Бувши одним з улюблених письменників Сковороди, він справив помітний вплив на світогляд нашого філософа. Саме Оріген міг інспірувати роздуми Сковороди про вічність матерії (згідно з Орігеном, матерія є така ж стара, як і час), про всеосяжну віднову творива, тобто про його повернення до Бога (апокахаохаоїс, паѵтсоѵ), про Божі ймення (на думку Орігена, Бог не має властивого собі імені), про пізнання як спогад (avafivrjOK;) тощо. Однак найвиразніше вплив Орігена на Сковороду виявляється в ділянці біблійної герменевтики. Сковорода, так само, як і Оріген, наголошує на символічності Святого Письма (буквальний сенс - лушпиння, прихований - єство), а міркування Сковороди про безглуздість буквального розуміння Біблії часом майже дослівно повторюють орігенівські.

83 Ніл (гр. NeiAoc,) Сінайський (Старший, Пісник) (пом. 450 р.) - святий, учень Івана Златоуста, письменник і аскет.

84 Діонісій Ареопагітський (гр. Аюѵѵаюс; ApEonayhrji;) (І ст. н. е.) - учень святого апостола Павла. Діонісієві приписують авторство корпусу релігійно-філософських творів під назвою «Ареопагітики». «Ареопагітики», що засновуються передовсім на вченні Прокла Діадоха (412-485) та є найбільш яскравою пам'яткою християнського неоплатонізму, належали до улюбленої лектури Сковороди. Подейкують, нібито Сковорода повсякчас носив із собою, окрім Біблії, також «Ареопагітики». Науку Сковороди єднає з «Арео-пагітиками» ідея позачасового існування Бога та світу, розуміння душі як безугавного руху, всеосяжний символізм, зокрема негативне ставлення до буквального розуміння Святого Письма, а також ціла низка символів та парадоксально-антитетичних формулювань.