Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
62 У рукопису далі закреслено: "частію монахами".
63 В автографі: Верьховньш.
64 Див. прим. 17 до трактату «Книжечка Плутархова о спокойствіи души».
65 Див. прим. 196 до циклу «Басни Харьковскія».
66 Див. прим. 21 до циклу «Басни Харьковскія».
67 Див. прим. 55 до циклу «Басни Харьковскія».
68 Усталений, суто ексклюзивістський, погляд на це питання старі українські богослови могли формулювати, наприклад, так: хоча поганські філософи "так много писали о добродВтелех..., так много наук прекрасных сложили о укрогценіи душевных страстей, о управленій обьічаєв наших подлуг разума и совѣсти..., сами так цнотливоє и воздержноє житіє проводили, обаче ничтоже у Бога себѣ заслужили, не были бо в ласцѣ Божієй" [Сѣмя слова Божія. - Почаїв, 1772. - С. 215].
69 Це слово дописане над рядком.
70 Ковалинський має на думці слова: И васъ сХфи^ъ прегрѣшенв/ии /ие^твы^ъ й грѣ^й ВЛШИ/ИИ, ВЪ нй^же ЙНОГДЛ ^одйсте ПО В^кХ лпул сегш, no KHA^KI B/ldCTH воздХшнвіа, дХ^л, йже ннѣ д^йствХетъ въ свш^ъ против/іенЇА (Послання св. ап. Павла до ефесян 2: 1-2).
71 В автографі: Верьховньш.
72 Це - переклад гр. цѵатаусоуіа - 'упровід чи посвячення в таїнства'.
73 Слова "или в дълъ" дописані іншим чорнилом.
74 Це слово дописано над рядком.
75 В автографі: перьвыя.
76 Див. прим. 15 до діалогу «Разговор, называемый Алфавит, или Букварь мира».
77 Філон Олександрійський (гр. ФіАсоѵ АЛг^аѵбрЕѵі;) (бл. 25 р. до н. е. - 50 р. н. е.) -юдейський філософ-платонік та богослов. Сковорода високо цінував Філона й покликався на нього у своїх творах. Мабуть, найбільший вплив на Сковороду Філон справив у ділянці гносеології. Принаймні свого часу Дмитро Чижевський дійшов висновку, що "теорія пізнання Сковороди є здебільшого та назагал філонівською" [CyzevskyjD. Skovoroda-Studien: II. Skovorodas Erkenntnislehre und Philo // Zeitschrift fur slavische Philologie. - 1933. -Bd. X. - S. 56]. Зокрема, саме Філон започаткував науку про об'явлення Бога "в трьох світах" (природі, людині та Біблії), він-таки вперше почав символічно трактувати Святе Письмо, намагаючись узгодити його з грецькою філософією. "Тлумачення священних творів полягає в тому, що через алегорію вони вказують на прихований у них сенс... Весь закон схожий на живу істоту, і його тіло - це буквальні приписи, а душа - закладений у словах невидимий сенс (тоѵ £ѵа7так£і|^£ѵоѵ таіс; Ле^єсті аоратоѵ ѵоиѵ), у якому розумна душа починає виразно бачити споріднене (еѵ ф г^ато f] Лоуїкг] фихп ЬіафЕрбѵтйх; та оікєіа Ѳеодэеіѵ), неначе, побачивши в дзеркалі імен дивовижну красу думок, розкривши та розгадавши символи, вивівши на світло голі думки, вручає їх тим, хто годен за допомогою легкого натяку споглядати неявне через явне (та афаѵг| Sia тшѵ фаѵЕ^шѵ Ѳеодэеіѵ)" [Про споглядальне життя, 78; цит. за: MamycoeaE. Д. Филон Александ-рийский - комментатор Ветхого Завета // Фіілон Александрийский. Толкования Ветхого Завета. - Москва, 2000. - С. 35]. Символічно Філон потрактував (так само, як і Сковорода) навіть поняття творення (креації). Окрім того, Філон обстоював такі важливі для Сковороди ідеї, як "обоження" (ѲЁшаіс,), людина-мікрокосмос, "внутрішня людина" ("небесний Адам"), Софія-Премудрість Божа, преекзистенція матерії тощо. Для науки Філона (як і Сковороди) характерний питомо платонівський дуалізм. Філон-таки запровадив до богослів'я і прикметну для Сковороди антитетичну манеру думання.
78 Див. прим. 159 до циклу «Басни Харьковскія».
79 Див. прим. 133 до циклу «Сад божественных пѣсней».
80 Лукіан (гр. Лоѵкіаѵдс; LafioaazEoc,) (бл. 120 - після 180 р.) - давньогрецький письменник, родоначальник жанру сатиричного діалогу. Був дуже популярний у XVIII ст. Сковорода ніде прямо не покликався на цього автора. Одначе, можливо, саме з Лукіанової сатири «Невігласу, котрий купував багато книжок» він бере приказку: "Обезьяна обезьяною и в золотом характерѣ" («Басни Харьковскія»), із сатири «Похвала мусі» - приказку "Ех musca elephantem" («БесВда 1-я»), услід за діалогом «Ікароменіпп, або Захмарний політ», говорить про афінські "соборища обезьян философских" («Алфавит») та виводить самого себе як персонажа під ім'ям Друга («Наркісс»).
81 Климент Олександрійський (гр. КАт)цг)ѵі; д ААЕ^аѵбреѵс;; лат. Clemens Alexandrinus, Titus Flavius Clemens) (бл. 150 - бл. 215 pp.) - другий (після Пантена) ректор Олександрійської школи, автор численних філософських та богословських творів, найславетнішим з-поміж яких є «Стромати». Сковорода досить часто йде вслід за Климентом, інтерпретуючи текст Біблії. Так, яскравий сковородинський образ Христа, що сміється, нав'язується до Климентової префіїурацїї "Ісаак - Христос". Климентові «Стромати» певною мірою позначилися також на сковородинському потрактуванні ідеї себепізнання (принаймні характерне для Сковороди ототожнення старогрецького гасла "пізнай себе" з Мойсеєвим закликом слідкувати за собою має виразну паралель із другою книгою «Строматів») та дружби як щирої християнської любові (ауатсц). Навіть свій улюблений Епікурів вислів: "Спасибі Боїу, що потрібне зробив легким, а важке непотрібним", - Сковорода подає, певно, за Климентом. Та й інтерес нашого філософа до єгипетського символічного письма міг бути (принаймні почасти) інспірований Климентом, адже саме той уперше подав був його докладний опис та класифікацію.