Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
18 Про новації Сковороди в ділянці віршування див.: Чижевський Д. Сковорода, яко реформатор віршування// ЧижевськийД. Український літературний барок: нариси / Підготовка тексту та мовна редакція Леоніда Ушкалова; вступна стаття Олекси Мишанича. -Харків, 2003. - С. 194-247.
19 Інакші версії: "Alia est res sceptrum, alia - plectrum"; "Aliud sceptrum, aliud plectrum" [ЦимбалюкЮ., КобівЙ., СмуроваА., АатунА. Біблійна мудрість у латинських афоризмах українською та англійською мовами. - Вінниця, 2003. - С. 278]. За переказом, саме так відповів якийсь музикант цареві Птолемею, коли той у розмові про музику почав наполягати на власній думці.
20 Книга Псалмів 100 (101): 7.
21 В автографі: перьвьш.
22 Камлотний - зроблений з неваляної шерстяної тканини, яка називається "камлот".
23 Гарусний - зроблений з тонкої шерстяної тканини (чорної, білої чи кольорової), яка називається "гарус".
24 Слова "Стефан Тамара" в рукопису закреслено, а вгорі написано "С. Т.". Степан Васильович Томара (1719-1794 pp.) - бунчуковий товариш, а під кінець життя - колезький радник. Його батько теж був бунчуковим товаришем (загинув у Кримському поході 1736 p., в якому брав участь як наказний переяславський полковник), а мати - баронеса Єлизавета фон Брінкен. Томара був власником десятка містечок, сіл і хуторів, зокрема й Каврая. Мав понад 1500 підданих.
25 Ідеться про Василя Степановича Томару. Див. прим. 1 до поезії «In natalem Basilii Tomarae, pueri 12 annorum».
26 Слово 'Тамара" в рукопису закреслено, а над ним написано "Т".
27 Ідеться про дружину Степана Васильовича Томари - Анну Василівну. Вона, так само, як і її чоловік, походила з козацької старшини. її батьком був полтавський полковник Василь Васильович Кочубей, а матір'ю - Анастасія Данилівна Апостол.
28 Слово 'Тамара" в рукопису закреслено, а над ним написано "Т".
29 Володимир Каліграф (у миру: Василь Крижанівський) (1716 - кінець 1770-хрр.) - вихованець Києво-Могилянської академії, викладав тут-таки риторику, а на початку 1755 р. за наказом київського митрополита Тимофія Щербацького виїхав до Москви на посаду префекта Московської слов'яно-греко-латинської академії. Спочатку був проповідником у храмі Володимирської Божої Матері, а з вересня 1755 р. - префектом академії та професором класу філософії. Щоправда, в 1758 р. його було звільнено за "лютеранство" й заслано у Великий Устюг на посаду архімандрита Архангельського монастиря. Наступного року він став настоятелем Спаського монастиря в Ярославлі. Подальша доля невідома.
30 Слово "Тройцы" в рукопису закреслено, а над ним написано "Т.".
31 Див. прим. 10 до рубрики «Листи до різних осіб» (лист № 95).
32 Слово "Тамара" в рукопису закреслено, а над ним написано "Т.".
33 Слово "Тамара" в рукопису закреслено, а над ним написано "Т.".
34 У рукопису далі закреслено слово "только".
35 Спочатку це слово мало форму "увидВл", а потім початкова літера була закреслена.
36 Спочатку в рукопису замість "чувственности, собственной" було написано "чувству собственному".
37 Це слово написане над рядком; спочатку були слова "вѣдѣшя и", які потім закреслено.
38 Спочатку це слово мало форму "чувствія". Літера х дописана вгорі.
(1) Ці вірші звучать так:‘Т'огдл вне^пХ привидѣшА оу'вш сншвъ люті С/иХтйіш и^ъ, стреси же наидоша нєчланни; сшнїа во, С/иХтйвше й^ъ, сїе предвозвѣстйіш: да не в^даціє, єгшже ради В/гЬ стрлждХтъ, погйвнХтъ (Книга Премудрості Соломонової 18:17,19).
<2> Ковалинський не зовсім точний. У Таціта (Аннали, І, 65) мова йде про Авла Цеціну Севера, полководця Юлія Цезаря Клавдіана Германіка. Восени 14 р. н. е., напередодні битви з вождем херусків Армінієм, котрий розгромив перед цим легіони Вара в Тевтобурзькому лісі, Цеціну "налякав бентежний сон, адже він бачив і чув Квінтілія Вара, який, залитий кров'ю, піднявся з болота й ніби кликав його, але той не пішов за ним і відштовхнув його простягнуту руку" [Корнелий Тацит. Сочинения: В 2 т. - Москва, 1993. -Т. 1. - С. 37]. А далі, у книзі II, 14, розповідається про "гарний сон" Германіка.
<3> Про цей сон ідеться в діалозі Платона «Федон» (60е-61Ь). Пор.: "Не раз протягом усього життя переслідувало мене одне й те саме сновидіння. Щоправда, воно з'являлося мені раз у такому, раз в іншому вигляді, але слова я чув завжди однакові: 'Сократе, твори і дерзай на ниві Муз'" [Платон. Діалоги. - Київ, 1995. - С. 237].