Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення
- Автор: Схіппер Мінеке
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7654-18-5
- Жанр: История
Электронная книга - «Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення». Краткое содержание книги:
Для широкого кола читачів.
В історичному контексті, на який посилається юдейська Біблія, штанів не носили взагалі, та й відмінності між чоловічим і жіночим були мінімальні. Представники обидвох статей носили верхній одяг, що лежав вільно, і спідню білизну або тканинні чи шкіряні туніки з розрізами для рук і голови. Відмінності досягали завдяки тюрбану або інших імпозантних головних уборів, призначених суто для чоловіків, окрім того, жінкам забороняли наряджатися у збрую. Наполягати на різниці між штанами і спідницею згодом почали й у багатьох інших регіонах.
У християнській традиції деколи також з’являлися суворі приписи, що мали на меті залякати людей власним тілом, але з часом значною мірою змінилися. Християнські групи з радикальним світоглядом поділяють думку про те, що чоловіки і жінки мають одягатися по-різному. Власне, у християнських суспільствах чоловічі штани й жіночі спідниці сигналізують про незмінну відмінність між статями другої половини двадцятого століття287.
Те, що сучасні мусульмани активно борються з інтерпретацією щодо обов’язкової відмінності поміж чоловічою та жіночою одежею, стає зрозумілим через те, що питання на цю тему виринають постійно. На мусульманських інтернет-сайтах чоловіки особливо цікавляться, чи дозволено жінкам носити довгі штани або джинси. На думку представників ультраортодоксального духовенства, такого права в жінок немає.
Мусульманські жінки повинні носити одяг, який покриватиме їхнє тіло та awrah, ховатиме шкіру, себто непрозорий. Не можна показувати обриси фігури, чому сприяє тісний одяг. Штани – це такий вид одежі, крізь яку проглядаються жіночі форми та awrah. Саме з таких міркувань жінкам заборонено носити штани, хіба що поверх вони вдягатимуть широку, вільну сорочку. Одне із завдань ісламу – захистити людський awrah і уникнути його оголювання288.
Автор цитати Абдул-Рахман бін Насір аль-Баррак – авторитетний саудівський релігійний діяч. З цього погляду жіноче тіло – суцільна територія ганьби. Довгі штани, за його словами, підпадають під заборону. Жінка не повинна вбиратися в штани навіть тоді, «коли вона сама перебуває поруч з іншою жінкою чи в присутності власного чоловіка», щоб не демонструвати форми свого тіла і не вносити плутанину у визначення статевих ролей. Співвітчизник і колега аль-Баррака зі сфери духовенства Магомет ібн Саліх аль-Усаймін (1925–2001 рр.) розтлумачив, що йдеться про «наслідування чоловіка». Та, що одягає на себе штани, – мужчина, а пророк Магомет прокляв жінок, що імітують чоловіків289.
Інші мусульманські духовні лідери залишали своїм вірянам більше вільного простору, мотивуючи свій підхід тим, що сучасні правила для чоловіків і жінок не такі жорсткі, як у минулому. Турецький учений Ахмед Сахін переконує, що існує багато місцевих відмінностей і більше немає чітких указівок щодо чоловічого одягу.
Штани стали частиною жіночого гардеробу. По суті, чоловіки Саудівської Аравії носять довгі плаття, що більше подобають на жіночі сукенки, ніж на штани. Отож не варто сьогодні ставити собі запитання, для якої статі призначені штани? Важливіше звернути увагу на те, наскільки вони вузькі чи широкі, підкреслюють чи ні форми людського тіла. Якщо жінка одягається у широкі штани, а її стегна прикривають складки верхнього одягу, то немає підстав розцінювати такий стиль як чоловічий290.
Аби пояснити свою позицію, учений розповів одну історію з переказів. У ній ішлося про жінку, що впала зі свого осла якраз на стежку перед самим носом пророка Магомета. З етичних міркувань пророк миттєво відвернув голову, а от його супутники (вони все це бачили) запевнили Магомета, що інтимних місць видно не було, позаяк під спідницею жінка мала штани. Тим-то пророк Магомет згадував у молитвах жінок, які саме так одягалися: жінка впала, але її ніг ніхто не побачив. На підставі цієї хвалебної молитви на честь відповідних жінок Ахмед Сахін зробив висновок, що широкі штани дозволяють жінкам сміливо заходити в автобус або йти сходами. Дослідник залишив простір для роздумів іншим, наголосивши на особистому виборі та відповідальності кожного: «Наскільки ви зрозуміли з вищенаведеного уривка, іслам не замовляє певної манери одягання чи штибу одежі. Не змушує своїх вірян обирати визначений стиль убрання»291. Однак думка про те, що жінка в штанах імітує чоловіка, урешті-решт, утратила актуальність.