Квітка кохання

Як ходив я ягоди збирать. Загорілась полум’ям калина Так же само, як у мене кров, Що забувсь про дім я і дружину, І про шум берізок і дібров. Бо як глянув на красу в нейлоні – У гаю притихли солов’ї, Навіть губи – терпкі і солоні – Видалися солодом мені. А як в жінки блузочка відкрилась, Ніби з них злетіли голубки, Й тут же засіяли, як світила, Аж заворушилися... світи! Плавали на небі ясні зорі І ховались в сивій далені. І не знаю, що скажу я Дорі, А сьогодні – хороше мені! І собі в той час чомусь подумав, Глянувши в далекі ті світи: «Все ми, хлопці, в цьому світі можем, Та не можем жінку обійти». 19.5.1978 р. РОСИНКА Подивлюсь на непідступну Й ту, яка гуляє, Так вона ж, ота дівчина, Вогниками грає. А ота, що непідступна, Так повісить носа... Таке враження, що жінка Милостині просить. Бо ота, що непідступна, Ходить, мов з бідою, Бо не знає, що робити З тею... «бородою». Бо доступну не потрібно Цілий день вмовляти, З нею тут же познайомивсь... І веди до хати. Бо у неї так робила І бабуся, й мати, Ну то як же таку дівку, Хлопцям не кохати? 13.3.1978 р. ХВИЛЯСТЕ ЩАСТЯ О, ти скажи, куди ти йдеш, Кому спокусу ти несеш, Оту, що хвильками гуляє, І, мов магнітом, притягає? Що не пройдеш, якщо не глянеш, Навіть, як козликом ти станеш. О, зупинись,чарівна мить, Дай душу щастям обновить! 3.9.1989 р. ЇЇ БАГАТСТВО Думав я, що буде сила, Як до мене прийде мила, Ну а він, як «Бобік з будки» Не вилазить... «треті сутки». 5.12.1989 р. ТВОЇ ОЧІ У твої очі шугонув би, Ніби в море голубе, Щоб забуть про всяке горе І голубити тебе. Як набридли ті б…рехухи, Що говорять: – Я – твоя! А як тільки відвернешся, То не взнаєш, де чия. 26.6.1983 р. ОБУХ Вже й весна прийшла у місто, Зачепилась за поля, Вже і в хаті стало тісно, Хоч під снігом ще земля. Ось вже знову сніг лапатий Налетів, як хмара мух, А як ти пішла від хати, Мов в душі застряг обух. 19.3.1978 р. ДИВНІ ЛЮДИ Усі жінки – то дивні люди, Бо всі вони з одних іксів, І все-таки котрусь полюбиш І доберешся… до сосків... Усі жінки – то дивні люди, І всі вони з одних прикрас, І кожну жінку хтось полюбить Та не в один і той же час. 25.5.1978 р. ВОЛОДАР СВІТУ Любов безмежна, як і Всесвіт, Де ні початку, ні кінця, І тільки той ВОЛОДАР СВІТУ, Хто має справного КІНЦЯ! 10.4.1978 р. Я ЗНАВ І ВІРИВ Переді мною, як картинка, Сидить дівчина молода, Дивлюсь на неї я невпинно: – Де ж ти була в мої літа? Де ж ти була, моя кицюню, Коли я полум’ям палав, Коли я жить не міг без дива, Й тільки тебе одну чекав?! О, де була ти, дорогенька, Як я носивсь, як в небі грім, І скрізь шукав тебе, біленьку На чашку чаю у свій дім? А зараз я, як вітер в полі: Перегоріло все в душі І залишився біль утоми, І недописані вірші. Тому, ото, і бурлакую, Й ходжу, як бусел по стерні, Бо вже не вірю я нікому, І в те, що стрінешся мені. 19.9.1989 р. АПЕТИТНА! Ти настільки апетитна І приваблива така, Що від погляду одного Шаленіє голова. Уявляю, щоб зі мною Ти пішла на лісоплав, Я б тебе, як півень курку, По сім раз за ніч топтав. А якби пішли ми в жито, Де волошки голубі, То таке б творив з тобою, Що й не снилося тобі. І тоді б сама у себе Ти питала б кожен час: – Ну чому іти у жито Відмовлялась кожен раз? 29.9.1989 р. ЯКЩО ТИ ЛЮДИНА Фальшивить з друзями не смій! Підвести друга – гірше зради. І той, хто друга підведе, Колись життю не буде радий. Бо на Русі так повелось: Якщо товариша хто зрадив, Того хапали за кадик І не питали згоди Ради. А хто сьогодні ще живе,