Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
Пришол Демеа, шум, ссору, брань поднял. К тому ж егце при самому ему нѣкоторій слушка по имени когда назвал Ктесіфона, не оберегтись, а он когда вдруг силою всунул в избу, думая, что Ктесифон давно уже на селѣ или копает, или орет, или другое что дѣлает, как толко усмотрѣл, что он с любезною сидит и луштікует6, то столксо уже разъярился, как бы был вброшен в огонь. А когда чрез доволнсо долгое время покричал, потом его Міціон кроткою своєю и Мирною рѣчю до того привел, что он, отложив прежню свою свирѣпость, сгал думать, как бы Ему, напротив того, милостивим, склонним, пріятним быть можнсо. И так не праздная Памфіла не толко соизволеніем, но и повелѣніем егсо в дом перенеслась. Свадба здѣлалась; своднику заплачено; сам Міціон на Состратѣ женился. 3gioHy дано, откудова б мог себе содержать. Cvp с своєю женою Фрѵгіею на волю пугцен.
де Мюре у венеціанському виданні комедій Теренція 1555 р. Саме його й переклав Сковорода книжною українською мовою. Павло Попов припускав, що наш філософ користувався ляйпцизьким виданням комедій Теренція 1738 p. (Terentii Afri Comoediae sex... Editio nova. - Lipsiae, 1738) [див.: ПоповП. M. Нові сторінки літературної спадщини Г. Сковороди. (Про переклад комедії Теренція «Брати» і невідомий переклад оди Го-рація) // Радянське літературознавство. - 1960. - № 4. - С. 104].
3 Це ім'я має іронічний підтекст. Воно асоціюється з гр. аїахос, - 'сором, ганьба'. На перший погляд, відбиваючи у звідника дівчину, Есхін робить ганебний учинок, хоч насправді він відбиває її заради Ктесіфона, тобто бере на себе чужу ганьбу.
4 Це ім'я так само має іронічний підтекст. Воно походить від гр. ктцаїс, - 'придбання'. Як буцімто добропорядний син, Ктесіфон ніби переймається тим, щоб добробут його батька зростав. Однак насправді це зовсім не так.
5 У Теренція та Мюре: Getn.
6 Тобто розказує якісь веселі історії. Пор. народну приказку: "Ходит по весільох і люштикує", - яку Іван Франко коментував так: "Говорять про музику, якого винаймають на весіля, а може також про спеціяліста-фігляря, якого також винаймають для забави в веселих товариствах... Люштикувати, з німецького Luststtick, веселий кавалок, веселе оповіданє або співанка" [Фрпнко, № 26863].
МИХАЙЛО КОВАЛИНСЬКИЙ
Писана 1794 года в древнем вкусѣ.
Non omnis moriar.
Horatlius]1
Bo в сем сущесгвуюгцем есгь нѣчто главное и всеобгцее. В нечленовных ископаемых - земля; в расгительных - вода; в животных - огонь; в человѣкѣ -разум, и так далѣе.
Каждое бытіе составляет особый круг, или мір свой, с различїями, дѣлимостями, раздробленїями до непосгижимосги.
Каждая главность, или всеобгцность, сих кругов имѣет над собою и в себѣ главнѣйшее, всемїрное, верховное2, единое Начало: вся тілі быша3.