Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
Ч. 1.- С. 387]. Твори Плавта були взірцем низького стилю. Так само взірцевою вважали і його мову. Принаймні Феофан Прокопович писав у курсі риторики: "Про Плавта ж була така загальна думка: 'Якби Музи хотіли говорити по-латині, то говорили б устами Плавта'" [Прокопович Ф. Про риторичне мистецтво // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1979.-Т. 1.-С. 158].
п Корнелій Непот (Cornelius Nepos) (бл. 100-25 pp. до н. е.) - римський історіограф, автор «De viris illustribus» [див.: Корнелий Непот. О знаменитих иноземных полководцах. Из книги о римских историках / Перевод, статьи и комментарии Н. Н. Трухиной. - Москва, 1992].
13 Див. прим. 221 до рубрики «Листи до Михайла Івановича Ковалинського» (лист № 27). Тут ідеться про Гая Юлія Цезаря як про письменника, автора «De bello Gallico», «De bello civili», «De bello Alexandrino», «De bello Africano» [див.: Записки Юлия Цезаря и его продолжателей / Пер. и вступ, статья М. М. Покровского. - Москва, 1991. - Ч. І—II].
14 Персій (Aulus Persius Flaccus) (34-62 pp.) - римський поет-сатирик.
15 Клавдій Клавдіан (Claudius Claudianus) - грекомовний мешканець Олександрії, який прибув до Риму наприкінці IV ст. і став придворним латинським поетом імператора Гонорія, автор низки панегіричних творів.
16 Пліній Молодший (Plinius Junior) (61/62-113 pp.) - римський політичний діяч та письменник часів Доміціана, Нерви й Траяна.
17 Тобто про Плінія Старшого (Plinius Major) (23-79 pp.) - римського політичного діяча та природознавця, автора славетної «Природознавчої історії» в 37-и книгах.
18 Пор.: Письма Плиния Младшего. Книги 1-Х / Изд. подготовили М. Е. Сергиенко, А. И. Доватур. - Москва, 1983. - С. 45-46.
19 У рукопису: LACRYMAE.
20 Цезар Бароній (Baronius, Вагопіо) (1538-1607 pp.) - кардинал, бібліотекар Ватиканської бібліотеки, духовник папи Климента ѴІІІ-го, славетний церковний історик, автор «Священної історії» («Annales Ecclesiastici») у 12-и томах, широко відомої в Російській імперії за часів Сковороди, зокрема, завдяки скороченому перекладу [див.: Бароний Ц. Дѣянія церковная и гражданская от Рождества Господа нашего Іисуса Христа. - Москва, 1719]. Добре знав українську історію, яку відобразив у праці «Слово про походження русів та про їхнє чудесне навернення до іншої віри». Був дуже шанований старими українськими письменниками як ерудит і невтомний працівник. Наприклад, Феофан Прокопович писав про нього таке: "Кажуть, що він [Бароній] так себе виснажував величезним трудом, що коли мав йти до столу, то скаржився, що його ведуть на страту" [Прокопович Ф. Про риторичне мистецтво // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1979. - Т. 1. -С. 340].
21 Валерій Максим (Valerius Maximus) - римський історик часів імператора Тіберія, автор укладеної для потреб риторичних шкіл книги «Factorum ас dictorum memorabilium libri IX» («Найпримітніші вчинки й висловлювання в IX книгах»). Ця збірка була добре відома в старій Україні. Наприклад, вона є в реєстрі книжок Львівського братства за 1601 рік [див.: ГолубееС. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники (опыт историче-ского исследования). - Киев, 1883. - Т. 1. - С. 169-170].
22 У рукопису: Lacrimae.
23 Очевидно, ідеться про Книгу Екклезіястову 35: 15. У слов'янському перекладі: Не С/іє^ьі /ІИ ВДОВИЧИ ПО /ІЛНИТО/ИЛ ТЕКХТЪ, Й ВОП/ІВ ЄА Hd нлведішго а;
24 Навряд чи Ціцерон у цьому місці (Про природу богів, II, 124) говорив про соловейка. Пор.: "Читав я також написане про якогось птаха під назвою platalea, що добуває собі їжу, підлітаючи до інших птахів, котрі пірнають у море" [Цицерон. Философские трактаты. -Москва, 1985. - С. 142].
25 Сковорода покликається на посібник для проповідників «Aurifodina artium et scientiarum omnium» («Золота копальня всіх мистецтв і наук») (1638 p.), написаний єзуїтом Єремією Дрекселем [див. про це: Erdmann Е. von. Unahnliche Ahnlichkeit. Die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophen Hryhorij Skovoroda (1722-1794). - Koln; Weimar; Wien, 2005. -
S. 390-391].
26 Схожі міркування висловлювали дуже давно. Наприклад, Артапан (І ст. до н. е.) писав, що греки називали Мойсея "Мусей. Цей Moysos був учителем Орфея. А в зрілому віці він подарував людству багато корисних речей. Винайшов кораблі та машини для переміщення каменів, а також єгипетську зброю, зрошувальні пристрої, військове спорядження та філософію" [Курціус Е.-Р. Європейська література і латинське середньовіччя / Переклав