Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
2. Кримінально-виконавча інспекція разом з органом місцевого самоврядування заздалегідь визначають перелік підприємств, на яких засуджені особи відбуватимуть покарання у виді громадських робіт, і в десятиденний строк з дня отримання копії вироку суду, приймаючи до уваги побажання засудженого відносно виду роботи, видає йому направлення на одне з них. При розподілі за підприємствами інспекція повинна враховувати кримінально-правову характеристику вчиненого злочину і особи засудженого. Під особистий підпис засудженому встановлюються і оголошуються дні тижня і періодичність явки на реєстрацію від одного до чотирьох разів на місяць (ч. 3 ст. 13 КВК).
3. Якщо засуджений бажає змінити день явки на реєстрацію, це прохання може бути задоволено тільки за постановою працівника кримінально-виконавчої інспекції у виключних випадках, лише з поважних причин, з урахуванням вчиненого злочину, особистості, ставлення до праці, поведінки, виконання покладених обов’язків. Так само може змінюватись і періодичність реєстрації.
4. Правове положення засуджених до громадських робіт визначається законодавством України, з обмеженнями, передбаченими режимом виконання- відбування цього покарання, та вироком суду.
Засуджені до покарання у виді громадських робіт відчувають на собі каральні властивості цього покарання, як у правових обмеженнях безпосередньо, так і їх наслідках, зокрема:
1) кара, як і в будь-якому покаранні, існує вже в самому факті засудження особи, тобто в негативній оцінці її поведінки з боку держави, що спричиняє моральні страждання;
2) сама робота і процес працевлаштування мають примусовий характер, засуджені повинні сумлінно працювати тільки на тих об’єктах і роботах, які будуть призначені інспекцією, причому не менше 25 годин на місяць і повністю безоплатно відпрацювати призначений судом строк;
3) щорічна відпустка за основним місцем роботи (канікули у неповнолітніх) не зупиняє виконання призначеного покарання, тобто вони продовжують виконувати громадські роботи, а також залучатися до праці у вихідні та святкові дні (маються на увазі роботи, припинення яких в силу ст. 71 КЗпПУ неможливе через виробничо-технічні умови, — це безперервно діючі підприємства, установи, організації, роботи з обслуговування населення тощо, хоча за загальним правилом засуджені до покарання у виді громадських робіт, не працюють у вихідні та святкові дні, визначені державою, якщо не можна здійснити контроль за виконаним ними обсягом робіт. Таке становище свідчить про обмеження вільного часу особи, що є безумовним елементом карального впливу;
4) періодично з’являтися до інспекції на реєстрацію;
5) повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;
6) їм заборонено виїжджати за межі України без дозволу інспекції (ч. 4 ст. 37 КВК);
7) за порушення порядку і умов відбування покарання, ухилення від відбування покарання, вчинення адміністративного проступку можливе притягнення до кримінальної відповідальності;
8) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання до них не застосовується;
9) елементом кари виступає наявність у засудженого судимості, яка за певних життєвих обставин може ускладнити життя особі.
За поданням релігійних громад, інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні.
5. Якщо під час відбування громадських робіт засуджені особи а) досягли пенсійного віку, б) визнані інвалідами першої або другої групи за висновком лікарсько-трудової експертної комісії, в) жінка стала вагітною, г) захворіли на психічну або іншу тяжку хворобу, що перешкоджає подальшому відбуванню покарання (ст. 84 КК), — працівник інспекції направляє до суду подання про їх дострокове звільнення від відбування покарання (щодо вагітних жінок — з моменту звільнення від роботи у зв’язку з вагітністю та пологами). З дати направлення матеріалів до суду і вирішення зазначених питань судом відбування покарання призупиняється.
6. Дозвіл на виїзд за межі України можливий тільки в разі направлення засудженого у відрядження з місця роботи, для проходження курсу лікування та в разі смерті близького родича (подружжя, батьків, дітей, усиновителів, усиновлених, рідних братів і сестер, діда, баби, онуки). Ці факти обов’язково повинні підтверджуватися документально, для того щоб працівник інспекції мотивованою постановою або дозволив виїзд, або відмовив у ньому.