Кров Дракона. Хто із нас жертва?
- Автор: Мулик Назар
- Серия: Кровь дракона #1
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Мультимедійне видавництво Стрельбицького
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Кров Дракона. Хто із нас жертва?». Краткое содержание книги:
Магічний світ стає сильнішим і небезпечнішим для людей та королівств, особливо через свого очільника — Самаеля, чия жага до влади межує лише із його силою. Королі готуються до нових звершень, а люди молять богів про спокій та мир…
Фалмін — вбивця драконів та чоловік із поглядом самої Смерті, зробить усе заради єдиної доньки та її безпеки. Головне питання лише в тому, яку ціну доведеться йому сплатити.
— Абсолютно ніяких.
Чародійка налила обом начарованого тільки що вина, подала Фалміну кубок. Подивилася на нього і тоді ж попросила, аби чаклун розповів усе, що трапилося із ним за останній місяць. Фалмін, попри небажання, зрозумів, що це скоріше була перевірка на щирість, адже чародійка, якщо запідозрить обман або пісдставу — просто прочитає його думки та заглибиться в найближчі спогади.
Фалмін, попиваючи солодке червоне, розповідав швидко та про основне. Анарель слухала уважно, зупиняючи його на цікавих моментах.
— Отже, Мільфрід викликався тобі допомогти. — сказала вона голосом, в якому читалося невдоволення. — І ти довіряєш йому?
— Він мій друг, Анно. — серйозно відповів Фалмін, зустрівшись поглядом із жінкою, — Ми знаємо один одного більше десяти років. Хоча для вампіра ця цифра нічого не значить, однак те, що ми разом пережили, доводять його відданість.
— Гаразд, будь по-твоєму. — фиркнула вона, але тут таки, як ні в чому не бувало, повернулася до розпитування, — А що із драконом? Він розпізнав в тобі свого сородича?
Вона вказала поглядом на ліву руку, від чого Фалмін знітився і поспішив накинути на голе тіло сорочку із довгими рукавами. Анарель це не сподобалося.
— Ти ховаєшся від мене?
— Від себе, Анно. Мене дратує її вигляд, а ще нагадує про день, коли вона у мене з’явилася.
— Ти ніколи не розповідав мені про це, Фалміне. Я б хотіла послухати.
Він криво усміхнувся, потягнувся до неї, поцілував в щічку.
– Іншим разом, люба.
Жінка нахмурилася, вже хотіла надутися, але, глянувши на нього, вирішила із цим почекати.
— Гаразд, давай тоді до головного. Чародії сканують тебе та доньку, відповідно, ваші вороги знають, де дівчинка. Чому ж тоді не напали? І кому це може бути вигідно?
— Ельгі писала мені тиждень тому, завіряла, що все гаразд. Певно, ворог вичікує, і поки що ми маємо трішки часу, але удар може бути завдано будь-якої миті.
— Отже, напиши їй, — запропонувала Анарель, всівшись поруч із Фалміном, — Нехай її опікун привезе її до тебе, або бодай відвезе в безпечне місце. Із цим я можу допомогти.
Фалмін чомусь не знайшов чого сказати, думки сплуталися. Він взяв чародійку за руку, міцно стиснув.
— Не варто чекати, поки вампір надасть тобі допомогу. Я можу зробити це тут і зараз.
— В разі небезпеки Ельгі знає, куди потрібно прямувати. Ми узгодили це давно.
Анарель дивно глянула на нього, наче здивована тим, що він не розповів про це раніше. Жінка миттю зрозуміла, що він не довіряє їй повністю, особливо тоді, коли стало відомо, що за переслідуванням стоять чародії.
«Він у всіх вбачає ворогів, — думала вона, — Однак саме це і рятує його від зради. Питання лише, як довго це буде тривати.»
— Отож, чим я можу допомогти тобі, Фалміне? — замість цього запитала жінка, відпустивши його руку. Чомусь зіпсувався настрій. — Хочеш, аби я знайшла серед своїх колег щура?
— Я хочу, аби ти не видала себе і спробувала дізнатися якомога більше про тих, кому і навіщо потрібна моя дитина. Зможеш це зробити?
Анарель не усміхнулася, як він очікував, але замість цього поцілувала його в губи, підвелася, підійшла до вікна.
— Це питання вирішиться, можеш не перейматися. Однак мені цікаво, який твій план дій? Що збираєшся робити?
— Я не можу сидіти тут, склавши руки. Поки ти будеш шукати щура, а Мільфрід спробує тихо влаштувати мені зустріч із донькою, я навіщу старого знайомого, який має ключі до потаємних дверей.
— Спробуєш дізнатися щось завдяки вищим силам? — спитала Анарель, глянувши на нього через плече, — Не помічала за тобою такого.
— Тобі про щось говорить ім’я Грудріра Сивобрового?
— Могутній оракул та медіум, а до всього, мій вчитель, який викладав у Мідельському університеті [12]. Наразі міг би вважатися одним із найстаріших та наймудріших людей у світі. Але навіть якщо і так, чого такого цікавого ти хочеш почути від нього, чого не зміг би почути від мене?
— Грудрір — оракул. Вміє бачити минуле та майбутнє, оскільки має дар від богів. Ця людина знає все, що пов'язано із давніми легендами та міфами. Лише він зможе відповісти на мої запитання. А їх у мене багато.
Анарель відійшла від вікна, стала, розставивши ноги, перед Фалміном. Він із неймовірними зусиллями намагався не відривати погляду від її очей.
— Твоє право, хоча я б зробила інакше. Але якщо вже так, то твій шлях лежить до Скагіра. Його бачили востаннє саме там.
— Знаю, — усміхнувся Фалмін, — але дякую, що підтвердила мої здогадки.
12
Мідельський університет магії — один із чотирьох чародійських університетів. З 673 по 1389 рік знаходився і функціонував у місті Міделі, але через заборону магії у королівстві, за наказом короля Трендена II Шаленого був зруйнований.