Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю
- Автор: Слотер Анна-Марі
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7513-93-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю». Краткое содержание книги:
І нарешті, варто відзначити, що чимало загальних термінів, які характеризують компроміси, які ми робимо між сімейними обов’язками та роботою досі залишаються проблематичними. Ми вже обговорювали підводні камені фрази «мати все», проте інші, здавалося б, безвинні слова мають свої розбіжності. Один із моїх близьких друзів особливо гнівається, коли чує фразу «жонглювати кар’єрою та сім’єю». Він звернув увагу на те, що жонглер поводиться з кожною кулькою однаково й жонглює ними по черзі. Із сім’єю та роботою все по-іншому. Якщо ваша дитина чи хтось із батьків збирається впасти, ніщо не має значення, жонглювання припиняється. Інші мої друзі ненавидять слово «баланс» тому, що життя ніколи не врівноважується по-справжньому між роботою та рідними. Більшість із нас не тримають рівноваги, а біжать, щоб не відставати.
Я використовую і «жонглювання», і «баланс», проте віддаю перевагу ідеї «поєднання роботи та життя»{304}. Цю фразу я відкрила для себе за допомогою Калі Вільяма Йоста, першого експерта з питань гнучкого робочого графіка. «Поєднання» — вдале слово, бо воно стосується конкретних працівників. Джоан Блейдс та Нанет Фондас характеризують «відповідного працівника»{305}, як того, хто пристосовується до змін потреб працівників протягом тижня, місяця, року або періоду кар’єри. Відповідно до терміну, поєднання робочих вимог та сімейного піклування відрізняється щодня і єдиний спосіб з цим справлятися — це вміння гнучко пристосовуватися до постійно мінливих обставин, як це робить канатоходець або пілот за несприятливих вітряних умов.
Одна розмова не змінить усього. Проте вона може змінити спосіб нашого мислення, який згодом змінить наші дії. Якщо ми прагнемо зробити світ кращим та вдосконалити те, як ми цінуємо інших та їхні вибори, ми можемо розпочати з мови, яка відображає зміни, які би ми хотіли побачити.
Розділ 9
Планування вашої кар’єри (навіть якщо рідко виходить за планом)
Якщо ви хочете отримувати радість та вигоди успішної кар’єри й люблячої сім’ї, вам потрібен план. Якнайраніше вам потрібно зрозуміти, коли настане той період, коли ви захочете інтенсивно зосередитися на своїй роботі, а також період, коли ви захочете зосередитися на домашніх обов’язках. І тоді, наскільки зможете, пристосувати відповідно свої професійні вибори.
Проте мені здається, якщо ви досі не одружені або не плануєте мати дітей і ваші батьки та інші члени сім’ї живі й здорові, ви можете подумати, що ця порада вас не стосується. Бути молодим — це потай вірити, що ти непереможний, що навіть, якщо ти знаєш багато-багато людей, які стикалися із цими проблемами, тобі якось вдасться оминути ці негаразди і все вирішиться само по собі. Звісно, я сподіваюся, що у вашому випадку це спрацює. Я знаю кількох жінок, яким вдалося створити сім’ї та побудувати кар’єри без компромісів з обох сторін. Але як ми кажемо в зовнішній політиці: надія не є стратегією, а також не слід розраховувати на щасливий випадок. Рано чи пізно, настане день, коли вам доведеться зустрітися із цими проблемами, без партнера або ж з ним.
Вам потрібно бути готовими. Без елементарного плану, імовірно, ви приймете поспішне рішення, про яке потім шкодуватимете. Більше того, навіть з найкращим планом у світі ви стикнетеся з безліччю перешкод. Неважливо, ви жінка чи чоловік, що працює на двох роботах, забезпечувати сім’ю та виконувати найпростіші обов’язки по догляду за іншими — це важко. Не опускайте рук, але почніть думати про різні можливості та їх планування, найкраще — разом із сім’єю, друзями, колегами та керівництвом. Згадайте пам’ятну фразу Дуайта Ейзенхауера про армію: «Плани — нічого не варті{306}, але планування — це все».
Найважливіша річ, яку слід запам’ятати, якщо ви молодий чоловік чи жінка, і плануєте кар’єру в Сполучених Штатах або ж в інших розвинутих країнах, це те, що у вас набагато більше часу в запасі, ніж було у ваших батьків. Якщо ви американка{307}, яка народилася в 1990 або пізніше, за даними Адміністрації соціальної безпеки, імовірна тривалість вашого життя — 86 років. Це значить, що 10 % жінок проживуть майже до 95 років{308}, а 0,001 % — до 113 років. Якщо ви середньостатистичний американець такого ж віку, ваша імовірна тривалість життя складатиме 82 роки{309}, менша, ніж у жінок, але все одно на 10 років більша, ніж у ваших дідусів. Цифри варіюються залежно від таких чинників, як освіта та раса, а також треба зважати на епідемію ожиріння{310}, яка є найвищою серед бідних американців. Серед деяких категорій тривалість життя нестримно зменшується. Проте освічені жінки, а також ті, хто достатньо заробляє, щоб планувати кар’єру, можуть розраховувати на більший строк, ніж їхні матері та бабусі.