Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю
- Автор: Слотер Анна-Марі
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7513-93-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю». Краткое содержание книги:
Клінтон ішла слідами держсекретарів Мадлен Олбрайт та Кондолізи Райс. Олбрайт назвали першою жінкою-держсекретарем у віці 59-ти років. Вона вже встигла зробити кар’єру професорки та штатної співробітниці Конгресу, самостійно виховуючи двох доньок (вони з чоловіком були розлучені).
З 2001 року, коли вона покинула посаду, Олбрайт стала письменницею, підприємницею та бізнес-леді. Кондоліза Райс також мала різноманітну кар’єру, починаючи від професорки, потім обіймала посаду штатної співробітниці в Раді національної безпеки, далі була проректоркою Стенфорду, радником з національної безпеки та держсекретарем, а зараз керує власною стратегічною консалтинговою групою, а також її часто висувають на посаду наступного голови Національної футбольної ліги.
Клінтон, Райс та Олбрайт жили зразковим життям, обіймаючи високі посади. Проте кожен з нас може більш стратегічно подумати про впорядковані періоди змагання та піклування. Якщо ви одружені, зверніть увагу на концепт «шлюбу-гойдалки»{316}, який пропонує Ханна Росін, де пари по черзі виконують ролі доглядальників та головних годувальників. Якщо у вас є діти, плануйте той день, коли вони покинуть дім. Ми часто говоримо про матерів, чиї діти вилетіли з гнізда, як про засмучених пташок, які кружляють у замішанні довкола осиротілого гнізда, не знаючи, що їм тепер робити. Я пропоную сприймати третій період, як друге дихання, час, коли ми відновлюємо енергію, увагу та зобов’язання заради професійної мети. Хтозна? Хтось з нас і, очевидно, наші діти подумають про четвертий та п’ятий періоди.
Далекоглядні роботодавці починають проваджувати концепт підготування до перерви, але під іншим іменем та без зосередження на потребах доглядальників. У книжці «Альянс: керування талантом у добу зв’язків» співзасновника та голови LinkedIn Рейда Хофмана та його співавторів Бена Кесноча та Кріса Йеха зображено нову модель стосунків між роботодавцем та працівником{317}, яка поширена у Кремнієвій долині. Книжка починається з того, що модель пожиттєвої зайнятості та лояльність співробітників, яка походить від неї, вичерпали себе. Працівники покоління 2000-х дуже добре розуміють, що вони змінюватимуть немало робіт у процесі своєї кар’єри, це веде до того, що вони не інвестують у свого роботодавця, а той відповідно не заохочений інвестувати в працівника. «Альянс» пропонує зовсім іншу модель, де обидві сторони, як це вже випливає з назви, об’єднуються, щоб просувати взаємні інтереси.
Хофман, Кесноча та Йех обговорюють, як стара модель роботи зазнала краху у 1970-х та 1980-х. Тиск глобальної конкуренції створив ситуацію, у якій робітники вважалися легко замінними. За їхніми словами, компанії наголошували на тому, що «працівники — це найцінніший ресурс»{318}. Проте, коли на Волл-стрит скорочують витрати, то «найцінніший ресурс» раптово перетворюється на «найбільш взаємозамінний ресурс». Таке ставлення породило недовіру серед працівників.
Задля збереження взаємної довіри потрібно створити умови, у яких трудові угоди розглядатимуться не як відкриті зобов’язання, а як бойове завдання, де чітко визначатимуться цілі та час на їх досягнення. Коли термін вашого контракту вийшов, ви можете укласти новий у цій же компанії або ж повністю змінити компанію. Жодна сторона не почувається використаною чи зневаженою у таких стосунках. Працівники навчаються нового, а не працюють на милість байдужого ринку. Працедавці розумно інвестують.
Автори обережно зазначають, що хоча цей підхід був розроблений у гнучкому чудо-світі Кремнієвої долини, його основний урок працюватиме в будь-якому середовищі, де «талант — насправді найцінніший ресурс{319} та до працівників ставляться відповідно». Компанії як GE та глобальна некомерційна організація Endeavor уже використовують схему роботи за контрактом. Найбільш відмінна риса цього підходу полягає в тому, що необхідно налаштувати робоче місце під кожну особу та його/її особливі стосунки з організацією і певний період його/її життєвого часу. Хоча працівники нижчого рівня з меншим впливом та необхідними вміннями, як і раніше потребують захисту уряду, щоб мати певність, що їх не експлуатуватимуть, ідея роботи за контрактом виглядає як новий крок уперед.