Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю
- Автор: Слотер Анна-Марі
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7513-93-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю». Краткое содержание книги:
Якщо ви хочете мати вибір протягом усіх цих періодів, не опускайте рук. Затримайтесь. Чимало жінок, які перестали планувати роботу, у певний момент, упевнившись у своїй освіті та професійній кваліфікації, зрозуміли, що повернутися набагато складніше, ніж вони сподівалися. У 2003 році Ліза Белкін опублікувала статтю «Відмовитися від участі в революції» в New York Magazine, де вона взяла інтерв’ю у десяти принстонських випускниць{314}, які належали до книжкового клубу «Атланта». Половина з тих жінок зовсім залишили роботу, щоб бути мамами, інші працювали неповний робочий день, одна мала бізнес разом зі своїм чоловіком, двоє працювали на фрілансі й одна мала роботу на повний день і не мала дітей. Через десять років Юдіт Ворнер узяла інтерв’ю у кількох жінок, які вибрали подібні дороги, що й респондентки Белкін, щоб побачити, що з ними трапилося. Майже всі жінки хотіли повернутися на роботу, хоча, як правило, вони шукали інші роботи, які не були схожими на їхні попередні. Приблизно третина цих жінок були готові відносно легко повернутися назад на свої роботи, здебільшого через те, що вони зберегли контакти, здобули найпрестижнішу можливу освіту й стратегічно займалися волонтерством. Як висловилася Ворнер: «Залучення коштів для Мангетенської приватної школи{315} було непоганим досвідом для подальшого застосування в банківській сфері, але ж продаж печива на приміських змаганнях із плавання, як правило, не міг знадобитися у кар’єрі». Проте чимало пережили складні часи, шукаючи яку-небудь роботу, а також переглянули своє початкове рішення піти. Проте ніхто не шкодував про час, який провів зі своїми дітьми. Вони вирішували залишати роботу, не усвідомлюючи, що таким чином також позбавляють себе економічних та соціальних прав.
Тому, якщо це можливо, залишайтеся в грі. Плануйте свій відхід так само, як і повернення, приймайте розважливі рішення частіше, ніж не розважливі. Якщо ви стратегічно до цього підійдете, ви можете знайти спосіб, як зберегти актуальність зв’язків та спритність своїх умінь, навіть якщо збоку здається, що ваша кар’єра йде на спад або ви тимчасово берете перерву.
Одне суворе та швидке правило допоможе вам планувати. Я запозичила його в свого брата Хоука, інвестиційного банкіра з 20-літнім стажем, який спостерігав за багатьма своїми колегами, що приходили і йшли. Ніколи не приймайте рішення залишити роботу, коли ви перебуваєте у кризі. Спробуйте передбачити кризи: періоди, коли ви почуваєте себе найгіршим батьком та найгіршим професіоналом у світі. Знайте, що вони настануть, але пам’ятайте, що це найгірший час для життєвих рішень. Побудуйте мережу підтримки, на роботі та вдома, яка допоможе вам пройти крізь це, і переконайтеся, що ви розвиваєте стосунки у цій мережі. Це не розвага, яка відволікатиме вас від роботи, а щось, що навпаки допоможе працювати краще та сильніше протягом тривалого часу.
Кілька років, чекаючи у черзі за кавою неподалік свого будинку, я випадково почула уривок розмови, яку я не можу забути. Жінка, яка виглядала на 50+, розповідала приятельці, що її наймолодша дитина закінчувала коледж, і вона «почала роздумувати над третім етапом». Не над пенсією, не над тим, щоб частину свого часу присвячувати волонтерству, але над наступним активним етапом у своєму житті.
У будь-якій роботі, професії деякі працівники обирають роль зайців, які готові довше працювати, отримувати більше чайових, бути доступними 24/7. І вони швидше досягнуть успіху, ніж ті з нас, які виберуть інший ритм.
І це справедливо. Люди, які вибирають одружитися на своїй роботі або обійняти керівну посаду, так чи інакше, ніколи не постануть перед вибором між змаганням та догляданням, а також ніколи не погодяться залишитися на весь день удома, щоб доглядати за дітьми чи батьками. Вони приймуть те, що рідкісні побачення зі своїми рідними, певна комбінація грошей, далекоглядний вибір роботи та щасливий випадок швидше приведуть їх до успішної роботи. Інші можуть бути цілком задоволені, залишаючись посередині та знаючи, що вони цінні в ролі менеджерів та командних гравців. Річ не в тому, щоб гарантувати всім учасникам змагання фінішувати одночасно, але запевнити, що ті, хто обирає повільніший шлях, все одно, за бажання матимуть можливість змагатися на рівних умовах тоді, коли будуть готові.
А чому ні? Якщо Гілларі Клінтон виграє президентські вибори, вона буде здоровою, розумною та досвідченою у свої шістдесят дев’ять. Враховуючи всі хвилювання, що вона потенційно може стати першою жінкою-президентом, я думаю, що той, факт, що вона може стати першою бабусею-президентом, теж надихає. Вона пройшла чимало періодів у своїй кар’єрі: від юристки з прав дітей до політичних амбіцій свого чоловіка. Гілларі обрали сенатором після того, як її чоловік завершив свою президентську кар’єру і, що рівноцінно важливо, після того, як Челсі вступила в коледж. Програвши президентську кампанію 2009 року, вона обійняла посаду, про яку не думала, — держсекретаря.