Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю
- Автор: Слотер Анна-Марі
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7513-93-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю». Краткое содержание книги:
Марк Вейнберг, виконавчий директор компанії EY (раніше Ernst & Young), доклав чимало зусиль для цієї зміни. На його думку, «жінки не хочуть, щоб їх відокремлювали{303}, а чоловіки не хочуть бути непоміченими». Саме так і є.
Найцікавіше у мові те, що вона має індивідуальний вплив на кожного з нас. Кожен може перелаштувати себе й говорити по-іншому, роблячи акцент на тому, що піклування та змагання насправді рівні й однаково цінні для чоловіків та жінок. І чоловіки, і жінки в однаковій мірі відповідальні не лише за створення дітей, але й за їхнє виховання. Люди, яких ми поважаємо та цінуємо, живуть повноцінним життям, в якому люди й речі, які вони люблять, так само важливі, як і їхня робота. Ось ще кілька кроків, які допоможуть нам це досягти:
Наступного разу, коли якась жінка скаже, скільки вона працювала минулого тижня, або буде говорити лише про роботу на вечірці, спитайте, яку цікаву книжку вона нещодавно прочитала або який фільм подивилася. Словом, відмовтеся брати участь у змаганні. Дізнайтеся, чим ще цікавляться люди, окрім роботи.
Коли ви когось зустрічаєте, спробуйте не питати «Чим ти займаєшся?» на п’ятій хвилині розмови. Спитайте його, чим він цікавиться, які має хобі, що керує його життям. Покажіть своєю розмовою, що ви цінуєте не лише інформацію про те, скільки людина заробляє.
Коли йде мова про чоловіків з роботи, які мають дітей, спробуйте описати їх, як «працюючих татів» або «працюючих батьків». І якщо вони піклуються про своїх батьків чи інших членів сім’ї, почніть називати їх «працюючими доглядальниками».
Коли ви говорите про жінку або чоловіка, які проводять увесь час удома з дітьми, уникайте фрази «домашня мама» або «домашній татко», бо вона означає, що офіс — це норма, і таким чином дім потребує означника. Спробуйте вживати пояснення «головний батько», «осілий батько» або «батько на повний робочий день».
Коли ви спілкуєтеся з молодим чоловіком з роботи, який планує створити сім’ю, спробуйте спитати його: «Як ти плануєш поєднувати кар’єру із сім’єю?». Якщо цей чоловік збирається стати батьком, спитайте його: «Як ти і твій партнер збираєтеся розподіляти обов’язки та які зміни на роботі вам у цьому допоможуть?». Це може здатися трохи нав’язливим та зверхнім (хоча жінкам постійно ставлять такі запитання), але визнавати важливість піклування за дітьми, коли перебуваєш в офісі, — необхідно.
Коли хтось із ваших колег або ваш підопічний мусить піти раніше й прийти пізніше або ж працювати з дому через сімейні обов’язки, намагайтеся уникати запитань на кшталт: «Як ти плануєш виконати свою роботу?», навіть якщо питання поставлене не в обвинувачувальному тоні, а по-дружньому. Такі запитання зміцнюють стереотип, що якщо ти відданий сім’ї, тоді ти менш відданий роботі.
Якщо вам потрібно прийти пізніше, піти раніше або ж працювати з дому через сімейні обов’язки, поясніть, що ви виконуєте щось настільки ж важливе, як і ваша робота. І якщо ви бажаєте створити групу, яка однаково буде зосереджуватися на роботі та домашніх обов’язках, дайте їй назву «батьківська група», «група доглядальників» або найкраще — група «як краще працювати».
Якщо хтось, хто, здавалося б, впевнено долав кар’єрну драбину, сповільнив рух і перейшов на неповний робочий день або на більш гнучкий графік через сімейні обов’язки, не думайте, що його чи її амбіції змінились. Станьте ініціатором розмови, щоб дізнатися про це більше. Назвіть цей період «інвестиційною паузою», яка має цінність з точки зору сім’ї та навчає нових здібностей та досвіду.
Коли працівник вирішує, що неповний робочий день або гнучкий графік — це занадто або ж за межами бажання чи сімейної потреби, обговоріть можливість узяти участь у курсах, волонтерстві або ж працювати таким чином, щоб у майбутньому бути корисним. І говоріть про цих працівників, як про випускників чи випускниць. Якщо ви розумні, то захочете, щоб їх знову взяли на роботу коли-небудь.
Перед тим як говорити про когось, ким ви захоплюєтеся, спершу запитайте себе, чи все у ній вас захоплює: те, як вона піклується про когось, і те, як змагається з іншими. Говоріть про людей, цінуючи їх повністю, за їхній успіх у вихованні дітей або піклуванні про інших родичів, а також за їхні кар’єрні досягнення.