У жовтні 1982 року в Оксфорді було проведено чергове зібрання мислителів. А я саме видав книгу про Радянську Армію. Книга мала певний успіх, тому мене запросили брати участь у засіданнях. Сиджу, слухаю, позіхаю. Яких тільки методик учені-панове не пропонували, однак обчислити радянські військові витрати нікому не вдавалося. І тоді мені запропонували висловити міркування. Підводжуся: «Громадяни-сери, ось вам газета «Правда». Читайте, тут усе написано. Ніхто нічого не приховує: на військові потреби миролюбний Радянський Союз витрачає 17 мільярдів рублів на рік».
На це мені: «Та не може такого бути!»
Я їм: «А яка різниця?»
Цього вони зрозуміти не могли. Цього вони так ніколи і не зрозуміли.
Їм здавалося, що якщо в Радянського Союзу великий військовий бюджет, значить, у нього потужні Збройні сили, а якщо скромний бюджет, значить, слабкі Збройні сили. Тому вони й силкувалися вирахувати реальний бюджет.
Я їм пояснюю, що Союз Радянських Соціалістичних Республік — держава соціалістична. Це випливає навіть з її назви.
Вони мене не розуміють: «А яка різниця?».
Пояснюю на прикладі.
Припустімо, що правителі Радянського Союзу ухвалили рішення перекинути одну мотострілецьку дивізію з Бреста на китайський кордон. Мотострілецька дивізія того часу — 10815 солдатів й офіцерів, 257 танків, 117 БМП, 194 БТР, 127 БРДМ, 2413 автомашин, ракети тактичні та зенітні, артилерія ствольна й реактивна, міномети і т.п. Якщо в кожен ешелон вантажити по 40 автомашин, то тільки на перевезення автомашин треба близько 60 ешелонів. А шлях і далекий, і довгий. Чверть екватора.
Запитую: «У чому, панове, на вашу думку, тут економічний інтерес видатного полководця, Маршала Радянського Союзу, чотириразового Героя Радянського Союзу (у чотири рази більше, ніж Сталін!), Героя Соціалістичної Праці Леоніда Ілліча Брежнєва, який цим самим Радянським Союзом завідує? Як ви вважаєте: чи хоче він зірвати з Радянської Армії побільше грошей за перевезення, чи трохи менше?».
Це питання загнало експертів у глухий кут.
Залізниці Радянського Союзу належали народу, керував ними Міністр шляхів сполучення Герой Соціалістичної Праці товариш Павловський. А всіма міністрами керував голова Ради Міністрів двічі Герой Соціалістичної Праці, кавалер дев’яти орденів Леніна товариш Тихонов. (Нами правили тільки герої). А над урядом стояла Комуністична партія на чолі з відданим ленінцем — товаришем Брежнєвим.
Припустімо, що радники та референти підказали товаришеві Брежнєву виявити певну стриманість і зажадати з Радянської Армії один рубль за перевезення дивізії.
