Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає
- Автор: Айраксинен Тимо
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-66-3
- Переводчик: Ірина Малевич
- Жанр: Философия
Электронная книга - «Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає». Краткое содержание книги:
Розрахована на широке коло читачів, адже про щастя мріє ледь не кожна людина.
Як керувати життям, якщо контроль — лише омана? Існує багато способів. Для цього є закони. Оцінка ризиків і контроль обов’язкові. Те, що людина їсть і п’є, підлягає вреґулюванню. Аби залишатися здоровим, потрібно виконувати роботу. Підтримувати людські стосунки. Правильне дозування любові суттєве. Почуттів має бути строго в міру. Потрібно контролювати рівень отриманого на роботі стресу. Гроші використовувати за призначенням. Житло тримати в чистоті та порядку. Щороку проходити техогляд авта. Не забувати про пасивний і активний відпочинок. З таким успіхом роботи вистачить на кожен день у році. Навряд чи сучасний фін встигне ще якимось чином керувати своїм життям. Радісна новина полягає в тому, що принаймні ще не всі випустили життя з рук, як ящик пива.
Якщо не хочеш досліджувати кожен аспект керування життям окремо, можна спробувати резюмувати сказане кількома фразами. Я вірю, що керування ризиками — один із наріжних каменів керування життям. Інший — більш позитивний погляд, згідно з яким у житті є багато хорошого і про нього слід піклуватися. Ризики — небезпеки, які завдають удару тоді, коли найменше на нього чекаєш. У житті багато негативного. Спершу слід це визнати, а тоді підготуватися до важких часів і ударів долі. Але є і хороше. Хоч би як дивно це звучало, хороше теж підлягає контролю. Хороше можна купити за гроші, отже, гроші — це добре. Не всі в це вірять. Але в цій книжці я вже й так забагато наговорив про гроші.
Що є осередком керування життям? Уже одна ця особливість може бути ідеалом помірності. Життя перебуває під контролем тоді, і тільки тоді, коли хорошого в міру. З іншого боку, поганого має бути якомога менше. Хорошого в міру, і поганого по мінімуму. Максимізація хорошого — фатальна помилка. Людина схильна думати, що хорошого ніколи не буває забагато, але це не так. Надміру хорошого — теж прокляття. Насолода славою, багатством, розкішшю, успіхом і популярністю в надто великих дозах до добра не веде. Однак погане слід мінімізувати. Я ніколи не вірив тим християнським обивателям, які стверджують, що зло має якусь добру ціль у цьому світі. Страждання облагороджує. Те, що не вбиває, робить тебе сильнішим. Терпи, терпи і матимеш красиву корону. Це все обман. Страждання — всього лише руйнівна сила, якій ніхто не хоче ставати на шляху. Є кращі способи допомогти людині, ніж змушувати її страждати. Але існує також третя особливість керування життям — гармонія.
Керування життям — група методів, спрямованих на врівноваження хорошого, мінімізацію поганого і гармонію в усьому. Наслідком успішного керування життям є душевний спокій. Душевний спокій — єдиний подібний щастю стан, якого людині слід прагнути досягти. Душевний спокій — стан, з якого немає причини намагатися вийти. Це щастя. Все інше — омана й обман. Усе інше розчиняється, як ранкова імла.
Я впевнений, що тут має бути сказано щось важливе про щастя і його досягнення. Втім, я не впевнений з приводу поняття керування життям. Як я вже зауважив, воно здається мені неконтрольовано дурнуватим словосполученням, яке краще б взагалі не вигадували. Воно викликає ідіотичні асоціації. Втім, зрозуміло, що людина повинна взяти своє життя під контроль. Керування — неправильне слово. Держава керує нами і Тар’я Галонен. Керування стосується державного управління і адміністрування. Це продукт сформованого державою бюрократичного мислення, на який комісія Академії Фінляндії виділяє податкові кошти, розраховуючи на отримання матеріальної вигоди і прикриваючись освітою нації.
Правильніше казати: брати своє життя під контроль. Ідея полягає в тому, що людина має своє життя чи принаймні могла б мати, якби все було добре. Людина — хазяїн свого життя, це її власність і нічия інша. Вона сама несе за нього відповідальність, хоч і сподівається на поміч близьких. Людина піклується про свій хліб, який визначає її життя і, врешті, її самість. Нічого іншого людина насправді не має, та й це в її користуванні всього кілька десятиліть. Потім від нього доведеться відмовитися назавжди. Слід піклуватися про те, що маєш, настільки довго, наскільки доведеться. Життя треба взяти під контроль і зробити своїм.