Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає

Почнімо спочатку і поміркуємо над посланням рисунка. Людина складається з досвіду, розуму, почуттів і уяви. Вважаю, що велике питання класичної філософії завжди полягало в узгодженні цих складових між собою. Як можливо цього досягнути? Одні наголошували на досвіді та казали, що людина — чисте полотно, на якому досвід лишає своє послання за допомогою чуттів. Інші виділяли розум. У людині від народження закладені знання й уміння, які вона реалізовує в житті. Ми вміємо, адже вміння запрограмовані в нас від самого початку. Інакше ми не могли б отримати навіть щонайменший досвід, адже досвід завжди формують і інтерпретують певним чином. На узбережжі Австралії щороку тоне група туристів, бо ті йдуть плавати у небезпечні місця. Рівень води піднімається, і відплив відносить їх із собою. Якщо рятувальника немає на місці, ситуація стає небезпечною і потоплення — вірогідним. Потрібно вміти читати поверхню води і бачити, як рухається течія. Це вимагає майстерності та певних умінь. Раціоналіст каже, що вміння закладені в людині від народження.

Романтики роблять акцент на почуттях. Людина перебуває під владою своїх почуттів, але водночас є їхньою сумою. Почуття повні суперечностей, і вгамувати їх досить складно. Втім, почуття можна гармонізувати. Почуття найбільш людські зі всього, що є людського. Людина без почуттів — чудовисько, з яким ніхто не хоче мати справу. Любов і співчуття притягують. Ненависть і злість віддаляють людей одне від одного. Але допоки існують почуття, є можливість розуміння і комунікації. До гнівної людини слід ставитися по-іншому, ніж до люблячої, і спосіб виявлення почуттів очевидний. Людину без почуттів варто боятися з інших міркувань, ніж гнівну. Вона вселяє жах краще, ніж страх. Відсутність почуттів можна побачити в очах змії.