Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає

Людина — частина природи. Людина використовує природу в своїх цілях і думає, що природа створена для неї. Ця позиція суперечить принципові гармонії, адже природу експлуатують і її справжню сутність заперечують. Людина вкотре жертвує гармонією заради порядку. Людина організовує свій світ так, що ставить себе і свої бажання на перше місце, а природу ставить на службу цим бажанням. У результаті отримуємо бруд, нечистоти, відходи, руйнування і смерть. Урешті такий світ стає для людини нестерпним. Вона намагається з нього вибратися, отже, вона нещасна. Крайній приклад — Чорнобиль, де довелось організувати зону відчуження. Усі змушені були покинути непридатне для життя місце. Лишилася тільки атомка, яка продовжує роботу. Це крайній приклад, але він чудово ілюструє проблему. Біблійська ідея про природу, яка дана людині в користування, помилкова і повинна бути відкинута. Людині, звісно, необхідно використовувати природу в своїх цілях. У людини є базові потреби. Їй необхідно їсти і пити, і без дарів природи їй не вижити. Але людина може також давати природі, намагатися захистити її і піклуватися про її інтереси. Якщо необхідно ловити рибу для їжі, не слід викидати не з’їдену рибу. Але це спадає людині на думку, лише коли риби обмаль і є загроза лишитися голодним. До цього людина бездумно використовує харчові запаси. Використання важко узгодити з ідеєю гармонії. Воно є не чим іншим, як експлуатуванням, підкоренням і руйнуванням.

Людина намагається гармонізувати свої стосунки з природою у два різних способи, зображених на рисунку. Перший — залишити природу первозданною, другий — пізнавати її красу і велич. Природу слід залишити в спокої без людського втручання. Це мінімізує шкоду і встановлює для неї жорсткі рамки. Людина використовує те, що необхідно. Решту не чіпає і дозволяє розвиватися всьому своїм ходом. Простий приклад — не намагатися повернути пташеня, яке випало з гнізда, назад на дерево. Лишити природу в спокої. Людина не втручається у життя природи, допоки не має необхідності задоволення своїх власних інтересів. Природа нікого не жаліє, так і людина не жаліє нікого у природі. Поранений лось може в спокої корчитися у муках, якщо це не людина його поранила. Природоохоронні території закривають від людини повністю.