Танки на мосту! Голка в сіні

У Юрка палали очі, тепер він ні трохи не сумнівався, що знайшов ключ до важливої загадки.

— Це було якраз перед боєм біля Чорного болота, Голуб високо летів у південно-західному напрямку, один…

— Ах ти чорт! — вигукнув капітан. — Як же це я не допетрав?

— І ще раз спостерігачі в секреті, Стельмах і Портний, бачили голуба, — продовжував Юрко, дістаючи з сумки якийсь аркушик. — Він теж летів один, й теж на південний захід.

Сіровол вихопив аркушик з рук помічника, прочитав зроблений Стельмахом і Портним запис.

— Чому раніше про це не сказав? Я ж просив: кожну дрібницю доповідай!

— Товаришу капітан, я тільки зараз довідався про голубника Немагроша

— Так, так… Може, тут і не в голубах справа, це ще вилами по воді, але все ж молодець. Термінове завдання: зараз же розвідай, хто з місцевих жителів тримає голубів. Я щось не помічав.

— Я теж, товаришу капітан.

— І подумай про те, — з усмішкою додав Сіровол, — куди подівся Семен Чувай? Не крізь землю ж провалилася людина.

— Дозвольте йти? — Юркові не терпілося приступити до виконання одержаного завдання.

— Зажди! Запиши донесення Вірного. І я хочу, щоб ти був присутній при розмові з Москальовим. Він повинен швидко повернутись. Якщо, звичайно, там нічого не трапилося.

У вікна заглядав теплий літній ранок, у хаті вже було видно. Юрко сів за стіл і почав записувати те, що повідомив Вірний.

— Товаришу капітан, — відриваючись від зошита, сказав Коломієць, — ви помітили, що цей Чувай однакового віку…

— З Когутами? — Сіровол з намиленою бородою саме гострив на поясі бритву. — Звичайно. А ти припускаєш, що в момент нападу він міг бути в своєї любки, дружини поліцая?

— Міг.

— Ну, постав себе на його місце. Ти в дружини поліцая, а в поліцая — зброя… Раптом біля хати починається стрілянина. Що б ти робив у такій ситуації?

— Дав би драла, мабуть.

— Правильно. Чувай так і зробив. А в цей час… Що могло статися в цей час у сусідньому будиночку на вулиці Терези?

Сіровол поголив одну щоку, а Юрко все мовчав, не міг зрозуміти, що саме хоче зв’язати капітан з такою подією, як втеча переляканого коханця.

— А в цей момент з вікна будиночка, — так і не дочекавшись відповіді, підказав капітан, — справжній Андрій Когут вистрибнув і побіг за хлів. Могло так співпасти в часі?

— Могло. А далі?

— Це я хотів би від тебе почути. Міркуй, створюй можливі варіанти.

— Ви вважаєте, що один із Когутів — Семен Чувай? — недовірливо спитав Юрко. — Але навіщо було йому перетворюватися в Когута?

— Значить, цей варіант відпадає? — відводячи вбік руку з бритвою, всміхнувся Сіровол. — Не поспішай з висновками. Повернися до того моменту, коли Когут і Чувай, перелякані стріляниною, кинулися втікати Вони могли побігти в різні боки й могли бігти в одному й тому ж напрямку. А в темряві, та ще коли триває стрілянина, навряд чи можна встановити, один біжить чи двоє.