Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв
- Автор: Турунен Ари
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-98-4
- Переводчик: Ірина Малевич
- Жанр: Другие документальные фильмы
Электронная книга - «Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв». Краткое содержание книги:
Книжка — не заклик до тверезості або пияцтва, а лише своєрідна спроба нагадати, що, незважаючи на небезпеки, алкоголь посідає важливе місце в соціальному житті європейської людини. Спиртні напої — мастило для європейських звичаїв. Алкоголь надихає літературу та мистецтво. Адже недаремно в багатьох релігіях та міфах він уважався божественним першоелементом.
Для широкого кола читачів.
Похмілля й уживання алкоголю, що йому передувало, не обов’язково мають згубні наслідки. Вони можуть також бути можливістю вирости над собою, укріпити дружбу і навчитися самодисципліни. Принаймні так уважав Платон.
На думку Платона, бенкети мають виховне значення. Витриманість громадян можна було перевірити під час застілля, влаштованого з добрим наміром укріпити дружбу між запрошеними гостями. На жаль, застілля має свої підводні камені. Платон визнає: що більше за столом випито, то веселіше стає. Кожен відчуває, як у нього покращуються самопочуття та настрій, стає легко говорити відверто, кожен перестає слухати сусіда й уважає, що контролює себе й решту446.
Тому розпорядником бенкету потрібно обирати такого чоловіка, який лишається спокійним і розуміє природу спільного проведення часу. Його завдання — збереження дружби між присутніми та її зміцнення. Отже, розпорядником бенкету потрібно обирати досвідченого й мудрого старого чоловіка447. Бенкет зм’якшує й омолоджує душі, так що в руках того, хто вміє виховувати і ліпити їх, вони гнучкі, як і раніше, в юності. І цей ліпник такий, як і тоді: умілий законодавець. Він установлює закони, які стосуються бенкету. Завдяки цим законам самовпевнений, сміливий і надто безсоромний бенкетувальник, який не згодний дотримуватися порядку й не думає над тим, коли варто мовчати, говорити, пити та співати, налаштований діяти якраз навпаки. На захист цих законів Платон поставив спокійних і тверезих керівників п’яних, яких він називає розпорядниками Діоніса. За віком вони старші 60-ти років448.
Виховання добропорядного громадянина, який частує вином, може здатися сучасній людині дивним. За античних часів люди вважали, що все має якесь призначення і насолода становить не меншу цінність, аніж чесноти449. Крім насолоди від уживання їжі та напоїв, існувала також насолода від навчання. На думку Платона, вино було дане нам як ліки, за допомогою яких ми можемо втихомирити нашу душу450. З насолодами слід поводитися розумно і керувати ними, як хороший законодавець керує державою. Витриманість також важлива у встановленні законів. А витриманість громадян можна перевірити також під час застілля, адже тоді можна виховати порядних громадян і навіть наступних законодавців.
Хоча, на думку Платона, розумні старі чоловіки повинні були наглядати за витриманістю застілля, самі вони могли пити вина донесхочу. Це було привілеєм старості. Платон був переконаний, що хлопці, яким не виповнилося 18 років, ніколи не повинні торкатися вина — не слід гратися з вогнем. До 30 років можна було насолоджуватися помірними дозами вина, але ніколи не п’яніти. А з настанням старості можна було цілком віддатися Діонісові та розважатися, як заведено серед старих чоловіків, — адже вино лікує старечу кволість, повертає молодість і приносить солодке забуття451.
У наш час Платонові роздуми напевно стали б у пригоді. Якими б були застілля в особняках, якби туди заявився досвідчений і харизматичний старий і завів би дискусію. З розумінням, але і з суворістю він затулив би роти схильним до монологу п’яним і під гучноголосий гамір указував, коли кому черга говорити. Він обирав би цікаві теми для дискусії і дозволяв би сперечатися, але вів би дискусію уміло, аби суперечка не переросла у сварку.
Коли застілля почало б виходити з-під контролю і гості стали б повторювати свої пречудові монологи, старий дав би свисток про завершення гри і по-батьківськи провів би гостей додому. Наступного ранку всі дякували б за прекрасний бенкет, який для всіх закінчився гарним настроєм і переконливим відчуттям, що говорили про важливе. І все це було б можливим завдяки досвідченому розпоряднику бенкету, мудрому старому чоловіку, який пройшов школу життя. Але де таких знайдеш? Можливо, на жовтих сторінках телефонного довідника повинен бути розділ «Розпорядник бенкетів».