Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності

Таким само революційним, як і ці заяви щодо підтримки одностатевих шлюбів, є те, що численні християнські організації, які в 1993 році виступили проти закону про партнерство, сьогодні, навпаки, підтримують регулювання гомосексуальних союзів, хоча досі проти включення гомосексуальних пар до закону про шлюб. Рух п’ятидесятників висловився коротко й конкретно: «Ми підтримуємо закон про партнерство»252. Єпархіальна рада Осло «визнає потребу надати одностатевим парам належну правову основу для їхніх відносин». Єпархії в Агдере, Телемарке, Бьоргвіні, Боргу, Хамарі та Ставангері виступили з подібними заявами253. Єпархіальна рада Тунсберга «розглядає шлюб і партнерство рівноцінними»254. Місіонерське суспільство Норвегії, якому не надто притаманні ліберальні тенденції, підкреслило, що «суспільство має регулювати відносини між геями та лесбіянками» та «геї й лесбіянки не повинні піддаватися дискримінації в суспільстві»255, тоді як члени Норвезької школи теології зауважили, що «закон про партнерство передбачає, на нашу думку, достатній правовий захист одностатевих пар»256. Також Церковна сімейна консультація (Kirkens Familievern), Методистська церква Норвегії, Скандинавська шлюбна мережа, Християнська рада Норвегії, Норвезька асоціація недільної школи та Норвезька церква за кордоном, як і раніше, виступали проти закону про партнерство257. Представники Євангельської лютеранської церкви підкреслили, що хоча вони й уважають, що «закон про партнерство дозволяє умови, які не відповідають церковним ученням, ми розуміємо, що він робить свій внесок до відповідних правових механізмів для тих, хто обрав гомосексуальний союз». Навіть таке прийняття є радикальним розривом із християнською ідеєю, за якою повинно бути зроблено все можливе, щоб протистояти поширенню гомосексуальності в суспільстві. Коли ця вільна церква підкреслює, що «наша турбота про ближніх не обмежу­ється тільки тими, хто слідує церковним ученням»258, вона передусім підтверджує фундаментальне християнське правило — допомагати всім, хто на це потребує. Але те, що «турбота» про гомосексуалів передбачає визнання «відповідних правових механізмів», являє собою щось надто радикальне, бо традиційно «турбота» про геїв полягала у використанні всіх наявних засобів, у тому числі юридичних, щоб відвернути їх від гомосексуальності.