Скарб
- Автор: Плавт
- Язык: украинский
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Скарб». Краткое содержание книги:
СЦЕНА ТРЕТЯ
Евкліон, Конгріон.
Евкліон (виходить з будинку, обмацуючи горщик із золотом)
Тут, при мені! Куди не вирушу, візьму його з собою.
450 Його лишати дуже небезпечно!
У дім усі тепер ідіть, кухарі й флейтистки,
Й ведіть хоч цілий полк рабів.
Смажте спішно і варіть, скільки заманеться.
Конгріон
Вчасно: спочатку ціпком продірявив голову.
Евкліон
У дім йди: ти на роботу найнятий, а не дурниці бовкати.
Конгріон
Гей, старий! Здеру з тебе я штраф за побиття! Так, куховарити, не для побоїв був найнятий я.
Евкліон
Ну, позивайся зі мною, та тільки відчепися. Готуй обід, Чи йди звідси геть, до свиней.
Конгріон
Ти сам ступай. (Іде.)
СЦЕНА ЧЕТВЕРТА
Евкліон. Евкліон
460 Нарешті він пішов. Бачать боги, сміливий той
Бдіняк, що вирішив зв’язатися з багатим. Наприклад, Мегадоом!
Як мучить він мене, нещасного, знущається на всі лади!
І начебто з пошани до мене він кухарів прислав сюди.
А ще у домі півень, старої власність, мені на горе,
Негідник, так мене підвів! Він ледь мене не погубив!
На тому місці, де заритий скарб, став кігтями гребти.
Що тут казать! Охоплений великим гнівом, я
Ціпок узяв: готовий півень мій, злодія схопив зненацька!
Підкуплений, він кухярям служив. тут сумніву немає,
Щоб скарб знайти; та з рук я вирвав зброю!
Мегадор, родич мій, лднак, прямує з площі.
Уникнуть зустрічі не можна, я з ним поговорю.
СЦЕНА П'ЯТА
Мегадор, Евкліон. Мегадор
Із друзями своїми цією я ділився думкою, -
На доньці оженитись Евкліоновій.
Усі схвалюють: розумна справа, гарна.
По-моєму, коли б усі отак робили
480 Багаті женилися без приданого
На бідних - серед громадян більше було б
Злагоди, менше знали б
Ми заздрості: а як зараз заздримо!
I дружини в більшому страху перебували б,
I наші б витрати поменшали.
Для більшості краще було б,
Лише з меншістю боротьба йщла, з жадібними.
Іхній жадібності і повній ненаситності
Закону і межі не можна встановити.
Але скажуть, якщо право бідним віддане,
490 Багатим і з приданим за кого ж йти?
Іхня справа, аби тільки без приданого.
Якби це так, із собою звичаї кращі
У сім’ю внесуть, ніж нині це роблять,
I мули, що дорожчі від коней зараз,
Тоді дешевшими стануть за галльських меринів.
Евкліон (убік )
3 яким це чую задоволенням.
Чудово він говорить про ощадливість!
Мегадор
He скаже жодна з них: приданого Мойого більше, ніж твого майна. 500 Давай мені за це пурпур і золото, Служниць, проводирок, мулів, візниць, Розсильних, екіпажів для катання.
Евкліон
Матрон та їхні витівки він знає добре, -От гарний був би охоронець жіночої моралі.
Мегадор
Тепер куди не сунься, - біля дому, глянь,
Візків більше, ніж в іншому маєтку!
Але це ще добре у порівнянні
3 іншими витратами.
Сукнороб, ювелір, коштує і вишивальник,
Бордюрщики, кравці, завивальники,
Галантерейники, рукавники, мазильники,
510 Фарбувальники – темнильники, жовтильники,
Торговці полотняні, взуттярі,
Шевських справ умільці, черевичники,
Сандальники стирчать, стирчать чистильники
Сукнороби кричать, кричать ладнальники,
Корсетники стирчать, стирчать розкрійники.
Ну, здається, розрахував: на місце їхнє
Іншим числа немає; мов чати, обступають дім
Шерстильники, бахромники, сундучники.
І їм розрахунок. Подумаєш, відпущені –
З’явились фарбувальники-шафранники,
520 Й непотріб якийсь завжди чогось чекає50.
Евкліон (убік )
Гукнув би, так шкода: обірве він свою
Промову про жіночі звичаї. Нехай додасть, нехай!
Мегадор
З ледарями всі розрахунки скінчені.
Прийде голодний воїн, грошей вимагає.
Йдуть до міняйли, з ним рахунки зводяться.
Не ївши, стоїть вояк, на платню все
Сподівається. Зведено рахунок з міняйлом,
530 І борг за ним самим ще виявиться,
А воїна запевнили, що виплата наступного дня.
І багато неприємностей від інших витрат,
З них нестерпніша – з великим посагом пов’язана.
Під повною владою чоловіка безприданниця:
Дружина з приданим – чоловіку розорення.
А, родич біля дверей, Евкліон. Ну, що?
1 Напевно, деякі професії ремісників вигадані з метою досягнення комічного ефекту, викликаного успадкованим від арістофанового театру акторським прийомом (“pringos“ – задуха – довга репліка виголошувалася актором єдиним подихом) зі збереженям рими.