Скарб
- Автор: Плавт
- Язык: украинский
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Скарб». Краткое содержание книги:
Баранина, яловичина, телятина,
Тунець, свинина, - що не візьми, усе дорого,
I тим ще дорожче: грошей не було.
Пішов з досадою, зовсім нема за що купити.
Ось так уникнув я рук розбійницьких.
Дорогою сам собі так надумався:
380 “Розщедришся у свято неощадливо,
Прийде нестача в будень”, - і чітко
Я серцю і шлунку думку цю послав,
I дух мій моє рішення прийняв,
Як весілля справити з меншими витратами.
Вінки купив, ці пахощі
Покладемо на вівтар Лару нашому
Нехай дарує щастя шлюбу дочки!
Та що це? Відкриті в нашому будинку двері,
I галас усередині. Лишенько! Чи не грабують?
Конгріон (у будинку)
390 Горщика спитай більшого в сусідів: оцей малий,
Нічого в ньому не вміщається.
Евкліон
Горе, я пропав!
Ій-їй, горщика мого шукають! Тягнуть золото!
Рятуй мене! На допомогу, Аполлоне! Убий
Стрілою крадія мойого скарбу:
Ти раніш допомагав іншим у таких справах.
Та що ж я барюся? У дім мерщій, бо загину.
(Біжить у будинок.)
СЦЕНА ВОСЬМА
Анфрак.
Анфрак (виходить з будинку Мегадора)
Дромоне, почисть рибу. Ти, Махеріоне,
Мурені і вугру хребта вишкреби.
Поки повернуся, звільніть усе від кісток,
Я сковорідку спитаю тут поблизу
400 у Конгріона. Та півня оббери,
Щоб став він гладший, ніж актор общипаний.
Але що то за крик здійнявся в сусідів? Е,
То кухарі, як видно, справу роблять. Повернуся в дім! Щоб галас не зчинився. (Іде назад у будинок.)
ДІЯ ТРЕТЯ
СЦЕНА ПЕРША
Конгріон.
Конгріон (вибігає з будинку Евкліона)
Громадяни, свої, чужі! І сусіди, і прибульці!
Дайте дорогу, розступіться! Вулиці звільніть!
Уперше потрапив до вакханок я кухарем для вакханалій!
410 Хлопчики і сам я, бідний, побиті міцними ціпками!
Усюди біль, кінець мені настав! Так мене старий відлупцював!
Такого дрюччя ще ніколи я не бачив.
Палицею нас побив, за двері викинув.
Ой, пропав! Двері відкриває, скажений! Так, от і він,
Женеться! Я знаю, що мені робити! Навчив він сам.
СЦЕНА ДРУГА
Евкліон, Конгріон. Евкліон
Назад! Куди біжиш? Стій, стій!
Конгріон
Чого, дурню, горлаєш?
Евкліон
До охорони на тебе донос подам.
Конгріон
Це ж за що?
Евкліон
Та ти ж з ножем.
Конгріон
Так кухареві й слід.
Евкліон
Ти мені погрожував.
Конгріон
Одне зробив погано: у бік ножем тебе б штрикнути.
Евкліон
Лиходій який! Таких на світі не бувало! 420 Залюбки тобі я ще усипав!
Конгріон
Хоч би мовчав! Бо справді видно й так усе!
Від ціпків весь розм’якнув я, як мов зніжений розпусник.
Чого вчепився у нас, жебраче?
Евкліон
Чого? Ще й питаєте!
Невже я мало вас тріпав? Бажаєте добавки?
Конгріон
Пожди вже! І тобі дістанеться! Ціла ще голова!
Евкліон
Що буде потім, побачимо. Поки що голові дісталося. Що за справа у тебе тут? Чого в мій дім забрався Не питаючись, як тільки з нього я пішов? Кажи!
Конгріон
Відчепися ти!
Куховарити на весілля ми прийшли.
Евкліон
Ах ти, поганцю!
Тобі що з того, сирим я чи вареним харчуюся?
430 Ти що за опікун такий?
Конгріон
Скажи, однак, відверто:
Ти даси чи ні сьогодні нам обід приготувати?
Евкліон
А ти скажи, чи неушкодженим добро моє лишиться?
Конгріон
Своє б добро забрати, і то щасливим буду. Своїм вдоволений, на твоє не спокушаюся.
Евкліон
Чудово знаю, Хоч не учи.
Конгріон
Чого ти став перешкоджати готуванню нашому? Що тобі не так зробили? Сказали щось недобре?
Евкліон
Розбійник ти! Що за питання? Чи не ви скаламутили
Весь дім і найменший куточок кімнати кожної?
Стирчав би біля вогню собі, у справі, і була б
440 Голова твоя без тріщини. І по заслугам дісталося!
Довідатися моє рішення кортить? Довідаєшся.
Хоч трішечки підсунешся до дверей, ось сюди, без дозволу –
Тебе зроблю нещаснішим зі смертних,
Второпав ти, чого я хочу?
(Іде в будинок.)
Конгріон
Назад! Куди ідеш?
Богинею всіх злодіїв клянуся, Лаверною: якщо ти
Посуд мій не віддаси, то присягаюся,
Тобі у власному будинку від моїх прокльонів не сховатися!
Що мені робити? Лиха година привела мене сюди! Дві драхми плата, – лікарю заплатиш набагато більше!