Скарб
- Автор: Плавт
- Язык: украинский
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Скарб». Краткое содержание книги:
Стробіл
Е!
Конгріон
У чому ж справа?
Стробіл
Справа в чому? Яке питання!
Старий наш – сухар, сухіший від пемзи.
Анфрак
Невже?
Стробіл
Так, так.
300 Я говорю. Подумай сам: кричить, богів,
Людей кличе у свідки негайно,
Що він загинув, під корінь зрізаний, ледве димок
Під чавунцем його назовні вилетить!
А спати йде – пов’яже рот мішком.
Анфрак
Навіщо?
Стробіл
А щоб уві сні не упустити подиху...
Анфрак
А як він з нижнім горлом? Затикає, чи що, Щоб теж не пішов подих випадково?
Стробіл
Ну, тут на віру. Ти мені вір, як я тобі.
Антична література. Греція. Рим
Анфрак
Охоче вірю.
Стробіл
Чи знаєш ще?
Йде умиватись, плаче: воду шкода пролити!
Анфрак
Чи не можна грошей у старого випросити 310 Один талант й на волю відкупитися?
Стробіл
Так!
Хоч голоду в борг проси, і то не дасть. Обрізав якось нігті в цирульника: Зібрав, відніс із собою всі обрізки.
Анфрак
Як видно, скнара – скнарою чоловічок твій.
Стробіл
Подумай, який же він скупий і скаредний! Недавно кашу в нього вкрав шуліка: Йде, ридаючи, до претора і з плачем там, І, виючи. просить поручительства, щоби До суду притягнут йому дозволили шуліку! 320 На дозвіллі вам розповів би сотні випадків. Скажіть, хто з вас двох прудкіший?
Анфрак
Я.
І набагато кращий.
Стробіл
Кухаря, не злодія, мені.
Анфрак
Ну так, я кухар. Стробіл (Конгріону) Ти що скажеш?
Конгріон
Весь я отут.
Анфрак
Він кухар поминальний, на дев’ятий день Кличуть його.
Конгріон
Трибуквене прізвисько!
Мене сварити? Ти злодій, і злодій, і тричі злодій.
Стробіл
Мовчи ти, там! Ягня вгодоване ...
Анфрак
Ну так.
Стробіл
Тіт Макцій (Макк) Плавт
Ти забирай, Конгріоне, того
І в дім йди, он туди. Ну, і ви за ним,
330 А інші до нас, сюди.
Конгріон
Неправильно
Поділ йде. Баранчика їм жирнішого віддав.
Стробіл
Зате гладкішу дам флейтистку я.
Гей, Фрігіє, ти з ним йди. Елевсіє,
Сюди, до нас.
Анфрак, декілька кухарчуків і одна флейтистка ідуть до будинку
Мегадора.
Конгріон
О, Стробіле підступний, як же так?
До кого мене загнав ти? До скнари старого!
Що з нього візьмеш? Хоч до хрипоти
Кричи.
Стробіл
Ти, дурний, не знаєш вдячності.
Конгріон
Як так?
Стробіл
А так. По-перше, у домі тут
340 Не буде галасливо. Чого не вистачає, сам з будинку
Несеш: на прохання не витратиш часу
У нас і шум, і тіснява, і народ скрізь,
Посуд, срібло, килими і золото.
Пропало що (я знаю, стриманий ти
Дуже, поки щось не потрапило під руку),
І скажуть: “Кухарі украли! Гей, хапай,
В’яжи! Лупцюй! Садови у підвал!” А там з тобою
Нічого того не буде, бо нема чого
Поцупити тобі. За мною сюди йди.
Конгріон
Йду
СЦЕНА П'ЯТА
Стробіл, Стафіла, Конгріон.
Стробіл (стукає)
350 Гей ти Стафіло! Двері відкривай! Гей-гей!
Стафіла
Хто там?
Стробіл
Стробіл.
Стафіла
Чого тобі?
Стробіл
Цих кухарів бери
І флейтистку. А ось їстівне. До весілля все
Приправаити в дім Евкліона Мегадор велів.
Стафіла
Церерине, чи що, весілля будемо святкувати?
Стробіл
А що?
Стафіла
Та ж вина не бачу я.
Стробіл
То принесуть, як з ринку сам повернеться.
Стафіла
Та й дрів немає у нас зовсім.
Конгріон
А дошки є?
Стафіла
Є.
Конгріон
Ось вони, дрова! Не треба шукати.
Стафіла
Ах, мерзота, хоч і слуга Вулканів! Як тебе Вогонь не чистить! Що ж, через цей обід ми Спалить повинні хату?
Конгріон
Не треба.
Стробіл
У дім веди їх.
Стафіла
Гей, сюди, за мною! (Йдуть.)
СЦЕНА ШОСТА
Піфодік
Старайтеся! Кухарів піду провідаю.
За ними треба пильнувати. Чи не краще
Змусити їх обід готувати в льосі,
Готове ж нагору в коробах тягати?
А раптом, що наготують, те внизу зжеруть?
Вгорі усі без обіду, а внизу – обід!
Та що ж я розпатякався, неначе справ немає,
370 І повний дім грабіжників!
(Іде.)
СЦЕНА СЬОМА
Евкліон, Конгріон. Евкліон
Хотів я побадьорити себе, свій дух підняти.
Сьогодні до весілля дочки відправився
На ринок: рибу запитую - дорого.