Порожня труна
- Автор: Сувестр Пьер, Аллен Марсель
- Год: 1992
- Язык: украинский
- Год: «ВСЕСВІТ»
- Переводчик: Петро Таращук
- Жанр: Иронические детективы
Электронная книга - «Порожня труна». Краткое содержание книги:
Французи П’єр Сувестр (1874–1914) і Марсель Аллен (1885–1969), юристи за фахом і журналісти за покликанням, написали понад тридцять романів про створеного їхньою фантазією невловимого злочинця Фантомаса. Всі вони логічно пов'язані між собою. Сюжетні лінії переходять з одного роману в інший, як і головні герої — Фантомас, його переслідувачі поліцейський інспектор Жюв, журналіст Фандор, його наречена Елен. Деякі другорядні персонажі з одного роману, з'являючись в іншому, виходять на перший план. Події переносяться з Франції до Голландії, Англії, Німеччини, Америки, вони охоплюють увесь світ. Найпрестижніша клініка, паризька біржа, аристократичний клуб, двір королеви Голландії, вельможні родини, Французький монетний двір, паризьке й лондонське дно суспільства, дворянські замки і селянські ферми, паризьке підземелля і президентський палац — усе це арена зухвалих і жахливих злочинів Фантомаса, який прибирає подобу фінансиста, санітара, аристократа, слуги чи просто волоцюги. Авторський вимисел накладається на сучасні авторам події, в них згадуються реальні особи, через що неймовірні пригоди виглядають дуже правдоподібними. Все це в поєднанні з напруженими й динамічними сюжетами й стало причиною надзвичайної популярності романів про «Генія злочину».
Перший із серії цих романів, який так і називався «Фантомас», вийшов у світ 1911 року і мав шалений успіх. Видавці вимагали продовження й автори поставили літературний процес на потік. Протягом кількох років вони щомісяця випускали детектив на двісті сторінок. Крикливі назви зразу привернули увагу читачів, ними захоплювалися представники всіх верств, популярність поширилася по всьому світі, їх перекладали багатьма мовами.
Роман «Порожня труна» було написано в 1913 році. Він є продовженням попереднього; деякі події, описані в ньому, одержують своє завершення, інші — виринатимуть у наступних. Жорстокий, підступний, невблаганний «Геній зла» заради грошей готовий на все. Йому протистоять інспектор Жюв і його друг Фандор. Боротьба йде не на життя, а на смерть, але в останню мить, коли, здається, хтось із них уже приречений, непередбачений випадок рятує його. Вони залишаються живими, щоб продовжити своє суперництво на сторінках наступного роману.
Пробило першу годину пополудні, транспорт на вулицях плинув суцільним потоком. Автомобілі мчали по вулиці Кастр-Септамбр у напрямку бульварів. Подеколи у цей потік заповзав величезний автобус, такий важкий, що брук під ним трусився; він рухався серед автомобільного тлуму з грацією мастодонта, розбризкуючи грязюку й викликаючи прокляття по всьому своєму шляху, і час від часу вивергав юрми пасажирів, що зразу ж розбігалися, кому куди треба.
На площі Біржі, яка, до речі, не мала собі подібних у всьому світі, панувала дивна атмосфера, вдихнувши якої, будь-хто з перехожих робився нервовим, збудженим, одержимим. Це була атмосфера лихоманки, золотої лихоманки, найнебезпечнішої, що постійно панувала тут під час фінансових обору док у цьому храмі, спорудженому на честь сучасної богині Фортуни!
До низького неба, що нависло над біржею, линув дивовижний, страхітливий безперервний галас, схожий на людський голос, що час від часу слабшав, стихав, знову набирав силу, переходив у вереск, дзвенів у вухах, ставав жахливим, мерзенним, відразливим.
Аби якийсь сторонній з цікавості зайшов на біржу й побачив, що там діється, він був би приголомшений. Простоволосі брокери, гасаючи, щось черкали на своїх картках, мчали по сходах, викрикували, зіштовхувалися, кидаючись до телефонів чи телеграфу; жести їхні були різкі, голоси — хрипкі, вони весь час перебували в пекельному поспіху.
Торги того дня ніяк не налагоджувались; насувалася криза.
При відкритті біржі стало відомо, що одна іноземна держава замовила у Франції велику кількість гармат. Ця новина змусила битися пульс біржі з шаленою частотою. Почали народжуватися найсуперечливіші чутки, дехто в них вірив, інші спростовували їх із запалом.
Біржовики юрмилися у вестибюлі, нашіптували один одному на вухо найнеймовірніші звістки.
— Це війна, о Господи!.. Я продаю свої золоті копальні.
— А я — свої мідні.
— Скажіть лишень, а Ротшільд, що він робить?
І всі, звичайно, намагалися дізнатись, що думають із цього приводу найкрупніші біржовики.
Продають вони чи купують?
Грають на підвищення чи пониження?
Вісті, не знати ким і звідки донесені, негайно ставали відомі всім. Вони буквально перелітали з уст в уста, викликали шквали і бурі.
— Акції понизяться! — кричав один.
Інший одзивався:
— Отуди к бісу! Справа ясна, завтра вони підвищаться на два пункти. Біржовики втрачали витримку і наказували маклерам:
— Продавайте! Негайно продавайте!
Або:
— Купуйте, але перед самим закриттям.
Ось так, ні з того ні з цього, лише тому, що хтось пустив неймовірну чутку, і оборудки розладнувалися, акції падали з жахливою швидкістю. Навіть ренту було зачеплено, вона втратила два пункти. Один за одним біржовики виходили у вестибюль, кусаючи губи, нервово смикаючи себе за вуса, і тремтячими руками занотовували щось у записниках. Одні програвали, інші, щасливіші, | задоволено всміхалися, готові знову вкласти свій виграш, тільки-но їм подадуть знак.
— От бачиш, голубе, цей йолоп уже розорився. Учора він грав на підвищення.
Акції падали, все розвалювалось. Невже вчора були такі дурні, що грали на підвищення?
Лунав галас, подібний до хрипіння, в якому зливалися тисячі нерозбірливих вигуків, які ставали чіткими й збагненними, коли мова заходила про золото, гроші, цінності, коли треба було назвати точну цифру.
— Пропоную мідь за шістдесят п'ять.
— За шістдесят три вісімдесят чотири віддаю сталь.
Пропозиції йшли одна за одною.
Пропонувалися пакети акцій. Це була божевільна гра. Зненацька, коли до закінчення торгів залишалося не більше години, все перемішалося. Поширилася нова чутка.
— Он зібралися банкіри. Що вони надумали, ці лихварі?
І справді: найбагатші фінансисти зібралися докупи і радилися між собою — не інакше як обмірковували якусь підозрілу аферу. Яка ж їхня позиція? На що вони грають, на пониження чи підвищення?
Маневр банкірів уразив біржу, наче удар грому з ясного неба. За п'ять хвилин настала розв'язка.
До пів на другу курс акцій падав, чимало багачів розорилося за якісь дві години, відомі маклери були змушені закрити свої контори, дехто з біржовиків уже намацував у кишені рукоятку револьвера, що мав урятувати їх від безчестя. І тут курс франка раптом пішов угору.
Лише кілька хвилин тому біржа стояла на порозі загального краху і panтом, за мить, ситуація повністю змінилася.