Пригоди Романа та його друзів на Дріоді

Розділ 11

Тася мовчала і тільки посміхалась, слухаючи такий довгий вступ та думаючи, що у той вечір можна було подзвонити по одному з телефонів Дениса, у нього їх було аж цілих три. Але то пусте, і дівчинка зосередилась, стараючись не пропустити найголовніше та найцікавіше. Ба, вона навіть намагалась ні про що не думати, настільки захоплюючою була розповідь, яку зараз буде оповідати її брат вже у другий раз. Йому хлопці відкрили таємниці якраз перед своєю поїздкою в Тибет, а їх поїздкою у село.

…Ми зустрілись ще на сходах і разом піднялись до величезного читального залу, де взяли по одному екземпляру Великої Дитячої енциклопедії просто для того, щоб мати змогу посидіти за одним із широких і довгих столів та поговорити. І от хлопці почали таке розповідати!..

За їхньою версією, три планети Сонячної системи були заселені і на них усіх були високорозвинуті цивілізації. Це — Земля, Марс та Венера, вже тоді з супутниками зв’язку, надсучасними технологіями та надзвичайно розумними людьми могутньої тілобудови. Ми ще до цих пір можемо побачити у потужні телескопи залишки їхньої діяльності — розгалужену систему зрошення ґрунту та русла пересохлих, а колись повноводих рік. Але детальніше Марс ми не вивчимо, бо нас просто ніколи туди не пустять, поки що на Червоній планеті людям нема що робити, аби вдалося вберегти рідну Землю від імовірних катастроф та негараздів, а не тикати свого носа, куди його не просять.

І коли цивілізації Марса та Венери набрали найбільшого розквіту, на нашому небосхилі світило не одне, а цілих два Сонця. Було ще так зване Раджа-сонце. Про його тодішнє існування наші вчені дізнались з найдревніших індійських епосів. Раджа-сонце було менше, бо вже майже згоріло, а наше, теперішнє Сонце, тільки починало горіти. І справжніми, тобто корінними жителями Землі, є східні народності, тобто землі, заселені цими народностями, є колискою земної цивілізації.

Після довгих спостережень та порівнянь Сонячної системи та інших подібних систем, вчені дійшли висновку, що Сонячна система має неправильну будову, бо навколо Сонця обертаються найменші планети, а не найбільші, як в інших подібних системах. Отже, всі планети, що обертаються довкола Сонця, колись знаходились у двох різних системах, тобто обертались довкола двох Сонць. Навколо якого з них оберталась Земля, вчені ще не розібрались.

Невдовзі Раджа-сонце зовсім перегоріло і його ядро притягла до себе одна з найбільших планет теперішньої Сонячної системи. А планети, що обертались довкола згорілого Раджі-сонця, перейшли до нашого теперішнього денного світила.

І ще одне. Вчені наполягають, що у нас таки насправді є сусіди по Сонячній системі. Що сталось з Марсом, ми вже знаємо, один з найвизначніших світових вчених, світило російської науки Ломоносов доказував, що у створений ним телескоп він бачив довкола Венери під час її затемнення Землею коло, надзвичайно схоже на атмосферу, і вчений насправді вважав, що на ній є життя. І крім мешканців Венери, нашими сусідами є мешканці планети Глорія, яка знаходиться за Сонцем, майже на тій самій орбіті, що й Земля. Сонце повністю закриває її від нас і тому земляни не мають змоги бачити цю, на гадку вчених, заселену планету, але вони вже давно стежать за величезними білими кулями, що влітають за Сонце та не вилітають з-за нього. За версією вчених, кулі приземляються на Глорію. Її жителі, ймовірно, за нами спостерігають, бо, виявляється, під час кожного ядерного випробування, що його проводять країни, які володіють ядерною зброєю, завжди висить «тарілка» і, напевне, втягає в себе основну масу ядерного випромінювання. Може, й завдяки тим-таки «тарілкам» ми ще сяк-так і існуємо на Землі.