Сказання з Небезпечного Королівства
- Автор: Толкин Джон Рональд Руэл
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Астролябія
- ISBN: 978-966-8657-41-2
- Переводчик: Катерина Оніщук
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Сказання з Небезпечного Королівства». Краткое содержание книги:
Це найбільш повне зібрання знаменитих коротких оповідей Дж. Р.Р.Толкіна. П’ять історій, написаних так само майстерно та вишукано, як і улюблений багатьма «Гобіт», витворюють дивовижний світ, який не хочеться покидати: іграшковий песик Роверандом, подорожуючи на Місяць та в морські глибини, знаходить нових друзів і вчиться не ображати чарівників; Фермер Джайлз із Гема, ненароком прогнавши лихого велетня, змушений удавати із себе героя і ставати до бою з драконом Хризофілаксом; у Пригодах Тома Бомбадила йдеться про фантастичні мандри старого веселуна й про знайомства з гобітами, принцесами, гномами та тролями; Ковалю з Великого Вуттона випало проковтнути чарівну зірку, яка стає його перепусткою у Дивокрай; а Листок пана Дрібнички — це все, що залишилося у цьому світі від досконалого дерева маленького художника, котрого, як і всіх нас, чекала довга неуникна подорож. Ці історії доповнено есеєм «Про чарівні історії», де викладено теоретичні засади творчості славетного автора «Володаря Перстенів» і «Сильмариліона», передмовою Тома Шиппі — письменника і дослідника літературного спадку Толкіна — та пречудовими ілюстраціями Алана Лі. Усе це підносить книгу до рівня непересічної події для всіх шанувальників справжнього мистецтва слова.
Перейти на страницу:
Король був старий на високім престолі —
борода на коліна звисала кволі;
їжа й питво йому не до смаку,
ані пісня, — він думає думу важку
про скриню в підземній скарбниці велику,
в якої різьбою мережане віко, —
в ній бліді самоцвіти й казна золота;
там залізом оббито міцні врата.
Мечі його воєвод — іржаві,
занепала слава, безправ'я в державі,
в його замку — холод і пустка недоль,
та ельфійського золота він король.
Він не чув з перевалу суремного гулу,
йому кров'ю столочені трави не тхнули,
але в замку — пожежа, престол загиб,
його кості в холодний кинуто глиб.
Скарб старий — у темній печері,
не відмикались ніколи двері,
не пройде крізь них людина жива.
На кургані росте зелена трава,
там вівці пасуться, і жайвір ширяє,
й у вітрі море шумить безкрає.
Ніч на скарб накладе печать,
доки жде земля і ельфи сплять.
Перейти на страницу: