Пророчиця
- Автор: Кокотюха Андрей Анатольевич
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: KM Publishing
- ISBN: 978-617-538-036-9
- Жанр: Криминальные детективы
Электронная книга - «Пророчиця». Краткое содержание книги:
— Ви самі як вважаєте?
— Я? — перепитав Горілий.
В цей час з’явився Анатолій з двома чашками кави, Сергій узяв свою, затиснув у долонях, відпив, скривився — гаряча.
— Вам за висновки гроші платять, — нагадав Нікітин.
— Тоді купуйте такий висновок: складна багатоходова комбінація, розіграна Демоном, має на меті якимось чином створити проблеми вам персонально. Або банку «Слобода», в що взагалі віриться більше. Бо підприємець Коваленко, продавець інтернет-послуг, сателітних антен та іншої лабуди — надто дрібна людина для масштабів задуманого. Та все одно лишається пояснити загибель Шполи і цього, Бородулі. Якби не пророцтво, Нікітин, я списав би це на випадок — таких випадків сотні, навіть не такі трапляються.
— Але ж ви самі казали про можливу домовленість відьми й Демона?
— Казав. І далі певен цього, — Сергій покрутив гарячу чашку в руках, глянув за вікно, ніби порівнюючи чорноту кави з чорнотою березневої ночі. — Я навіть після всього, до чого додумався сьогодні, переконаний — до викрадення і вбивства Миколи Коваленка прямо причетний наш Демон. Але він не міг знати, що Шпола вистежить залеглого на дно Бородулю. Що той зіткнеться з Андрюхою, вважайте, ніс до носа. Нарешті — що Бородуля вб’є Шполу, а потім «беркутівці» застрелять його самого, від чого проблем у вас, Нікітин, тільки побільшає. Коли так, — він поставив чашку з кавою на підвіконня, — без пророчиці не обійтися.
— Ви ж знаєте, де її шукати.
— Думав — знаю. Тільки хата, на якій вона нас із Андрієм приймала при свічках, була найнята нею ж десь за тиждень до того, як до неї приїхав Коваленко. І тепер наша відьма в пожежному порядку забралася звідти. Щоправда, є телефон, тільки я б не покладав на нього великих надій. Так само, як і на телефон Демона.
— До речі, — стрепенувся Нікітин. — До наших послуг справді є два телефонні номери!
— Про Демона скажу точно, навіть готовий закластися на всю обіцяну вами суму гонорару: номер відсьогодні точно не актуальний. Подумаєш, сім-картка! Викинув — і нема такого номера, абонент не приймає дзвінок, номер не є дійсний. З пророчицею такий варіант теж можливий. Приїхали, Нікітин. Тепер хіба за вами справа.
— За мною?
— Ну як, ми ж домовилися — Демон атакує саме вас, тож ви повинні скласти мені список своїх ворогів. Усе інше — справа техніки.
Нікітин зітхнув.
— Списочок завеликим вийде…
Коли вся компанія забралася нарешті з квартири, годинник показував по четвертій ранку, і за вікном поволі-поволі, тихою сапою, але вже починав жевріти світанок. Зачинивши по банкірові та Крутеві з Вертем двері, Горілий раптом відчув, як же він насправді втомився. Скинувши взуття, завалився на диван, як був, у одязі, дав собі установку довго не спати, і сам же її порушив: розліпив повіки аж за білого дня, за півгодини до полудня, нарешті остаточно виспався й почувався на диво бадьорим.
Хоча б через тимчасове завершення його місії. Бо подальший розвиток подій залежить лише від Павла Нікітина. За винятком деяких розбіжностей, загалом вибудуваною вчора версією Сергій був задоволений. Виходить, банкір, починаючи всю цю непевну каламуть із пошуком справжнього убивці Коваленка, сам того не усвідомлюючи, визнав — це таки його справа. І захищати він мусить нині таки себе. Від кого — хай сам голову сушить. Складе список імовірних ворогів, почнеться марудна сидяча робота: вивчаючи по черзі тих, кого запідозрить Нікітин, відкидати варіанти, поки з усіх можливих залишиться тільки один.
Один із цього списку — Демон, безсумнівно. Бо вчора він улаштував бенефіс, повною мірою продемонструвавши свої можливості. Не сказати, що безмежні, проте все одно — чималі. Проти банкіра, нехай і конотопського масштабу, може почати гру тільки рівноцінна за своєю значимістю й можливостями людина.
До речі про Демона…
Спритно заклавшись учора на свій не отриманий іще гонорар, Горілий, хай там як, мусив перевірити все до кінця. Тому, підсунувши до себе папірець, на якому вчора зафіксував озвучений Галиною телефонний номер, без вагань, мов стрибаючи з вишки в холодну воду, набрав потрібний порядок цифр. І переконався — закладом не ризикував. Позбавлений життя жіночий голос повідомив передбачуване: «Цей номер не є дійсний». Для очистки совісті повторивши набір іще кілька разів, Сергій лишив усіляку надію вийти на Демона ось так просто.