Крутая плюс, або Терористка-2

Дивно, що лише там. Погода не цікавить.

«Жахливий випадок стався в одній із квартир Києва. Внаслідок необережного поводження з газом загинули дві жінки й пес. В оселі проживала самотня пенсіонерка, інвалід. Прибулі працівники міліції та спеціалісти констатували, що жінка та її собака отруїлися газом. Як там опинилася друга жінка, мешканка того самого будинку, яка тривалий час перебувала на стаціонарному лікуванні у психіатричному шпиталі, на разі невідомо.

Поза сумнівом, саме вона поставила грітися воду на газову плиту, бо в будинку припинили гаряче водопостачання. Уклалися спати зі снодійним, забувши про воду. Вода скипіла, залила форсунки. Обох ідентифіковано за знайденими у квартирі документами. Попередні версії про можливий теракт чи вбивство підтвердження не знайшли.

Подію кваліфіковано як нещасний випадок. Кримінальної справи вирішено не порушувати».

Вимкнула телевізор. Ігорок притарабанив до мами іграшки, вимагав уваги. Тетяна пригорнула сина. Рідне тепло заспокоювало. Що сказали: інвалід? Друга жінка несповна розуму? Господи, як же її звали. Ту підопічну Зірки… Аїда?

Дездемона? Щось оперне. Кулик лихоманково зателефонувала Стасові.

— Травіата Голуб, наша стара знайома, справа про отруєння дітей у ліцеї, — відгукнувся Стас. — Ви теж чули?

— Це вона?

— Вона.

— А інша?

— Марія Ярова. Та не хвилюйтеся, Тетяно Іванівно. Перебехали снодійного жіночки. Передозняк і в Африці передозняк…

Ярова. Свідок у процесі. Де з’ясувалося, що винною в отруєнні на смерть кількох людей, кількох дітей була… Лідія Олійник. Посудниця дипломатичного ліцею. Травіата Голуб… Як її називала Зірка? Травка. Травка зростала разом із Зіркою й Лідкою. Тоді зробилася незумисним знаряддям злочину в Лідчиних руках… Перебрали снодійного? Разом з собакою? Пес зазвичай п’є проти ночі барбітурати?

Склала план слідчих дій. Піти до колишнього будинку Зірки, розпитати сусідів, чергових, з’ясувати, хто приходив… Як у квартирі Ярової опинилася Травка? Має знати Зірка. Кулик зателефонувала Командо.

— Як Зірка?

— Треба лежати, не хвилюватися. Найліпші лікарі — тут. Ви, Тетяно Іванівно, щось маєте мені сказати?

— Ви чули?

— Чув. Це — вони, — відповів Командо.

Тепер мовчали обоє. Промовистіше за докази.

Командо точно знає, що Кулик щось знає. А вона й не заперечувала. Син доламував іграшковий телефон, сопів, сердився.

— Зірці вітання. Я забіжу до неї, коли дозволять лікарі. Завтра їду на тиждень…

— Працюєте на вибори Крутої?

— Як і ви.

Крутая реанімувалася після пиятики суворою, діловитою. Хіба запалі очі в темних тінях та легкий треморок рук виказували організменні випробування.

— Учора прилетів з Англії Віталик, влаштував мені сцену біля фонтану, — повідомила вона Кулик.

— Віталик — мій син, забула? Від Юрона Шевченка.

Кулик знову пригадала судовий процес над Зіркою Симчич. Невисокий кремезняк із довгим волоссям і сивуватою бородою по груди. Знахур…