Крутая плюс, або Терористка-2

Еллі Ганській в Америці заталанило. Втім, у Біблії влучно підмічено: вогонь небесний полюбляє, аби на землі його чекала дбайливо розкладена ватра. Не минуло й тридцяти років навчання й праці, як американська блискавка кресонула в закладене Еллою ще в Україні багаття.

Що професорка медицини, ексклюзивна фахівчиня з постчорнобильської радіології, людина з феноменальним обдарованням лікувати людей флюїдами голосу дістала катедру в американському науковому центрі, не дивина. Що вона розпочала курс лекцій у престижному американському університеті, не вражало — ондо скільки наших за дипломованих нездар туди прогвинчуються. Що на дослідження власного голосу отримала американське фінансування і сучасно обладнану лабораторію з фахівцями в НАСА, мало б уже насторожити. А величезна, за вітчизняними, й досить пристойна за американськими мірками платня, плюс миттєве розв’язання всіх житейських проблем — уже не вкладалося в еміґрантські рамки.

Елла зробилася популярною в заокеанському науковому і квазінауковому світі, як ото футболіст Шева в Італії. Про свою планиду Ганська могла би повторити східного мудреця дотепника: чому, коли я кидаю в річку камінець, завжди потрапляю в центр концентричного кола? Елла втрапила в яблучко. Сказати, що на Еллу Ганську почалася в Америці мода — не перебільшення. Наїджені, напиті, нажиті в комфорті американи прагли екзотики, сенсацій, явлених чудес. Загадкова слов’янка з країни Чорнобиль дива творила.

Беручкий менеджмент першим відчув копальні царя Соломона в чеснотах тендітної, трохи по-жіночому манірної українки з великими сумними очима ельфа на блідому личку, і за кілька місяців сотворив із невідомої чужинки культову особу.

Підігріті професійним піаром можновладці та зірки різних мистецтв записувалися в чергу на її співочі лікувальні сеанси, розмітали за скаже ними цінами компакти сідішки з її вокалом.

Фахівці НАСА калькулювали прибутки від трансляції на орбіти пісень про сизокрилого птаха замість кілограмів піґулок, мікстур та медичного обладнання для лікування астронавтів.

— Якби ти знав, Юрку, як я хочу додому. До мами. До тебе в хату Щезника, до твоїх собачок.

Як справи у старої псиці… Рудої, так? Вилікував?

— Рудя померла. Її збив п’яний мотоцикліст…

Так, як вона, мене ніхто ніколи не любив… І не любить.

— Не край мені серця…

— Тобі додзвонився Зірчин чоловік?

— Ні. Маю нового номера, бо затероризували фани. Національна американська гра — не дати мені спокою. Запиши номер… Як Зірка?

— Загроза дочасних пологів не минула.

— Скільки місяців?

— У тім то й річ, що вісім із тижнем.

— Де вона? Я домовлюся з фахівцями, найліпшим у світі гінекологом з Охмадиту. Якщо він ще не виїхав до цивілізації…